дівчатками
Іноді варто відступити.
Вирощувати щось на безплідних землях не варто – є родючі грунти. І намагатися побудувати відносини з людьми, яким ми не потрібні – теж не варто.
Уоттлз ще 100 років назад написав: марно ловити лосося в озері, якщо там немає лосося. Навіть якщо у Вас відмінні снасті і навички – все одно нічого не зловите.
І вирощувати щось в безплідних землях не варто – є родючі грунти.
І намагатися побудувати відносини з людьми, яким ми не потрібні – теж не варто.
Іноді людина це розуміє, але вона вже доклала дуже багато зусиль, витратила так багато часу, снасті купила дорогі, пісок поливала – що вона немов «прилипла» до ситуації.
І боїться піти – ситуація невдачі стала звичною.
Щоранку треба збиратися на погану роботу, до озера, де немає риби. Дзвонити і писати тому, кому ми не потрібні – і нам ясно це дали зрозуміти. Натискати на газ машини, яка забуксувала, у якій давно акумулятор сів – раптом поїде! Не поїде!
Треба або звертатися за допомогою, за буксируванням; або зовсім змотати вудочки і піти шукати іншу водойму.
І іншу людину.
Запас часу обмежений; життя не вічне.
І можна, напевно, шляхом неймовірних зусиль домогтися бажаного, присвятивши цьому життя – виростити жалюгідні квіти на піску або машину руками виштовхати.
Заради чого?
Іноді треба піти і пошукати інші шляхи, інші дороги, озера і землі.
І інших людей – їх кілька мільярдів.
І комусь ми точно будемо потрібні!
Автор: Анна Кирьянова
Переклад: редакція Між нами, дівчатками
