Все просто.
Зазвичай, коли людина погано виконує свою роботу, вона обурюється: «А ви знаєте, скільки мені платять ?!». Знаю. І не розумію, що ти тут робиш. По-моєму, все просто: якщо не подобається – не працюй. І так у всьому.
Погано тобі жити з людиною – не живи.
Погано з тобою обходяться ділові партнери – міняй.
Погано сидить костюм – віддай тому, на кому буде сидіти ідеально.
Погано спиш – займися своїм душевним станом.
Погано себе почуваєш – лікуйся.

Погано тобі живеться в країні – їдь.
Роби, а не ний.
А якщо ти нічого не робиш і не змінюєш, значить, тобі добре.
Будь чесний з собою – тобі добре.
Тому досить нити!
Досить скаржитися.
Досить страждати.
Досить бути жертвою.
Досить, щоб співчували.
Досить, щоб за тебе вирішували і допомагали.
Добре нічого не робити зі своїм життям. Спокійно. Передбачувано. Це твоя зона комфорту.
У цьому в усьому є сенс. Найбільший сенс в житті.
Якщо ти не жертва, то хто? Якщо ти не будеш скаржитися, то що будеш робити? Адже доведеться ж робити. Якщо прибрати цей сенс «Мені нестерпно важко, але я несу свій хрест», то що залишиться? Куди ти підеш без хреста?
Як ти взагалі будеш жити без нього?
Не вирішувати – це теж рішення. Не змінювати – це теж вибір. Якщо ти робиш такий вибір, будь з ним, визнай його, отримуй бонуси, насолоджуйся ним. Але не стомлюй мозок іншим. Вони не зобов’язані грати в твої ігри.
Визнай: ти там, де хочеш бути. У цьому правда.
Автор: Лілія Ахремчик
Переклад: редакція Між нами, дівчатками
дівчатками