я прийду у твоє надвечір’я
поцілую натомлені плечі
і мовчатиму так до речі
і заварю нам чай з довір’я
хочеш меду… або цитрини
ложку ніжності.. дрібку ласки
заберу всі “не просто” й “важко”
хай душа твоя відпочине
і зустрінемо так світанок
і відпустимо там минуле
де у серці твоєму кулі
ножові у моєму рани
де майбутнє ще невідоме
чи знайдеться нам місце в ньому
ти відчуєш себе удома
а я стану для тебе домом
хай усе не іде за планом
хай і плану у нас немає
ми почнемо з горнятка чаю
ти на дні його медом станеш
а я небом для тебе стану
де відкриєш нове сузір’я
я прийду у твоє надвечір’я
й подарую тобі… світанок….
Автор: Ілона Ельтек. 10.04.2020р.