Можливо, це відома істина – НЕ ломіться в зачинені двері.
Я думаю, якщо щось довго не відбувається у вашому житті, не дивлячись на всі ваші намагання і багаторазові спроби, отже, це і не повинно статися. У будь-якому разі, не зараз. Або не з цією людиною. Або не з цим місцем роботи. Або не в цих обставинах. Так для вас буде краще. Навіть якщо в цей момент болісно і те, що сталося здається несправедливим, потім, через багато років, ви будете дякувати життю за те, що вберегло вас від ще більших страждань.
Коли я не проходила співбесіди, я засмучувалася. Потім чула, наприклад, що директори з персоналу змінюються в цій компанії кожних півроку. Коли чоловік виявляв інтерес, телефонував, писав, але не запрошував на побачення, я дивувалася. Потім виявлялося, що він живе з дівчинкою в незрозумілому статусі й з туманними стосунками. Коли я не могла вирішити квартирне запитання, я злилася. Через декілька років я купила двокімнатну квартиру замість однокімнатної. І я впевнена, якщо чоловік довго не кличе заміж, а ви через кілька років змусили його, в довготерміновій перспективі щастя все одно не буде.
Можливо, це відома істина – НЕ вломлюватися в зачинені двері. Але її кожен повинен відчути сам. Зробили кілька кроків до мети – не виходить, треба відступити. Відпустити ситуацію. Звернути увагу на щось інше. Можливо, потім зміниться алгоритм дій, підхід або спосіб досягнення мети втратить актуальність.
Прийде час – всі двері відчиняться, якщо ви знаєте, куди вам треба. Або не відчиняться – якщо для вас краще і мудріше буде туди не ходити.
дівчатками