дівчатками
Як фахівець, я вам скажу крамольну річ … Не пробачайте людину просто так. Особливо – чоловіка.
Уже всім хоч мало-мальськи розвиненим людям відомо, що пробачати і просити пробачення – це благо. Це очищає душу, відпускає образи, залежності, допомагає відновити взаєморозуміння, гармонізує ваше власне життя. Зрештою, не дає розвернутися руйнівній психосоматиці.
За прожиті роки, досвід психотехнік, медитацій та іншої роботи над собою і своїми емоціями, а також спостереження за клієнтами та їхніми історіями, у мене склалося чітке переконання – не можна людину прощати, якщо вона нічого для цього не зробила: не сказала, не попросила, не зробила вчинок. Особливо – чоловіка. Це розбещує. Це виховує вседозволеність. Це вказує на відсутність ваших особистісних кордонів і дає людині право чинити з вами так само. Просити вибачення і прощати – це духовно, але працює тільки з тими, у кого такий же рівень цінностей і розвитку, як у вас.
У всіх інших випадках просіть пробачення у Бога, просіть за себе і ту людину, просіть пробачення у себе за те, що допустили негатив по відношенню до себе, що злилися, гнівалися. Це щоб хвороби на голову не впали. А від людини відсувайтесь: “Бог простить”.
Чому чоловіків особливо? Тому що їх з дитинства привчили, що хвалять і лають чоловіка тільки за дії, а не за стан. Для них нормальна логіка – щось зробити, щоб тебе пробачили. Якщо жінка це робить просто так, це не вписується в чоловічу картину світу. Це приблизно, як сказати хлопчикові – “Ти гарний”. Приємно, але бентежить. І не зрозуміло, що з цим робити далі.
Загалом, просіть пробачення у Бога, прощайте себе, а кривдника – Бог простить. Поки сам до вас не прийде.
Лілія Ахремчик
