Затишок створюємо ми: атмосферою, думками, людьми, що поруч.
Одного разу ти перестаєш метушитися і щось комусь доводити, дивишся з посмішкою на навколишній світ з усім його безумством.
Не поспішаєш подобатися людям, не поспішаєш роздавати поради і кого-небудь судити або рятувати, перестаєш відповідати на дзвінки людей, які давно не захоплюють і не цікавлять, більше дивишся на небо, ніж на те, хто чим зайнятий і як живе, згадуєш те, що надихає незалежно від обставин.
Не вибачаєшся, не пояснюєш, не сперечаєшся, не витрачаєш час на нецікаве і тимчасове, і виявляєш неймовірний спокій і безліч речей, які не помічав раніше в гонитві за тим, щоб підходити під чиїсь уявлення або відповідати чиїмось очікуванням.
Затишок всередині – дорожче ніж будь-які спокуси тимчасового задоволення.
Дорожче, ніж будь-які тимчасові люди і тимчасові речі. Все, що тобі подобається – це особисте, а приватне – належить тільки тій людині, яку ти бачиш в дзеркалі. Решта – порожні домисли і припущення тих, хто намагається бачити в тобі що-небудь інше.
Ти – найкращий собі однодумець в тому, як в цьому шаленому світі бути собою і бути щасливим.
Автор: Тетяна Марач
дівчатками