Післяноворічна жінка. Було б дуже смішно, якби не було так про нас!

Післяноворічна жінка (трохи зомбі) нарізала зелені яблука, поклала на них сир, посипала корицею і сіла навпроти духовки.

Очі:
– Гарнооооо. Справжня різдвяна їжа!
Мозок:
– Що відбувається? Я тільки прокинувся.
Руки, борючись з фантомом чарки:
-Це все через дупу. Вона не влізла у спідницю.
Дупа, блаженно закурюючи сигару:
-Ах, облиште!
Шлунок:

— Засунь у себе кухонну книгу, тварюка. Знову мені віддуватися. Ненавиджу яблука та сир.
Очі:
-А відсуньте її, будь ласка, від духовки, га? Ми вже скоринкою покрилися.
Шлунок:
-Я знаю нормальний різдвяний рецепт! Потрібно взяти в одну руку залишок сирокопченої ковбаси, в іншу батон. Потім вмочити обличчя в ікру. І все це не прокидаючись.
Мозок:
— Хрррррр…
Жінка, відкушуючи запечене яблуко:
-Ну. З Різдвом.
Шлунок:
– За щоооооо?!
Дупа похмуро:
— Настає час кефіру та пробіжок. Мене вже заколисує.

© Зоя Ареф’єва

Джерело