дівчатками
Нумо, дівчата, так робити не «з роками», а з цього року – тобто просто від зараз.
«З роками стаєш дбайливою у заповненні свого внутрішнього простору… Не хочеться більше займати дорогоцінне місце трофеями минулих кохань, запиленими вимпелами випрошених почуттів, тріснутими статуетками віджилої дружби. Медалі за перемоги в безглуздих війнах сприймаєш вже як свідчення власної дурості, а не вправності.
Не хочеться ніякого непотребу. Ніякого мотлоху.
Цінуєш чистоту та простоту.
Бережеш справжнє. Не женешся за кількістю.
Нікого не прагнеш здивувати або викликати заздрість. Не заглядаєшся на чуже.
Не обмінюєш одну порожнечу на іншу.
Вже не біжиш туди, де тобі не раді.
Не обіймаєш тих, з ким холодно.
Не чекаєш на те, чого не буде.
Просто живеш. На радість собі і тих, для кого і до кого дійсно небайдужа».
