Якщо ви не вірите в кохання, то прочитайте ці 11 історій

«Кохання — це міф», — стверджують скептики. Але всі їх аргументи розбиваються вщент до цілком реальних історій звичайних людей, які ми пропонуємо вашій увазі.

Сьогодні ми спробуємо повернути віру в кохання з допомогою 11 історій, здатних зворушити кого завгодно.

Здається, я переконалася, що справжнє кохання існує. Мама їде на навчання в інше місто, сьогодні збирала речі. Тато, весь сумний, ходив за нею хвостиком. Мама запитала: «Як ти будеш жити, коли я помру?» На що батько відповів: «Я не буду, я поруч ляжу».
Скільки себе пам’ятаю, у бабусі завжди була ковбаса в холодильнику. І коли вони з дідусем відзначили 40 років спільного життя, бабуся йому зізналася, що ненавидить цю саму ковбасу, а їсть і купує її тільки тому, що вона йому подобається. Тоді і дідусь зізнався, що теж все життя її ненавидів, але продовжував їсти, щоб не образити бабусю.
Дико втомилася. Час за північ. Переодягнулася, помилася на автоматі і відразу заснула. Вранці чоловік з реготом розповів, як приставав до мене, а я з солодкого і глибокого сну відгукнулася:
— Ти мене будеш любити чи лізти почнеш?
— Любити, — відповів чоловік.
А далі мій сплячий мозок його відшив:
— Любити — це дати поспати.

Дуже люблю різні речі, зроблені в техніці печворк: ковдри, зшиті з клаптиків, і іграшки ручної роботи. Нещодавно помітила, що у мого хлопця всі пальці в крихітних ранках. У відповідь на всі питання він тільки відмахувався, мовляв, дурниці. Вчора прийшла з роботи, а на моєму ліжку лежить велике серце, зшите із сотень різнокольорових шматочків, кривеньке таке. І як тільки я уявила, як коханий нишком сидів і майстрував для мене цю красу, невміло орудуючи голкою, то відразу зрозуміла, що це найчудовіший подарунок у моєму житті.
Живу в гуртожитку. Нещодавно у мене в кімнаті зламався обігрівач. Дикий холод. Зателефонувала хлопцеві і розповіла про свою біду. Поговоривши з ним, закуталась у найтеплішу ковдру і сіла почитати. Через годину пролунав дзвінок від нього: «Виходь. Я тобі обігрівач купив. Знаю ж, що у тебе в кімнаті зараз дуже холодно». І тут я зрозуміла, що кохання — це не «заї», «котики» та інші «мусі-пусі». Справжнє кохання — це купити коханій обігрівач, щоб вона не замерзла.
Кілька років тому у нас з чоловіком була чорна смуга: ми обидвоє втратили роботу, і грошей вистачало тільки на найпростішу їжу. Як на зло, у моєї єдиної пари чобіт відлетіла підошва. Я плакала і вже готувалася до того, що всю зиму проходжу в кедах. Наступного дня чоловік мовчки поставив переді мною пару абсолютно нових шкіряних чобітків. Лише через кілька тижнів я зрозуміла, що він продав єдине, що у нього залишилося на пам’ять про батька, — кишеньковий годинник. Зараз у нас все в порядку з фінансами, і нещодавно мені вдалося відшукати цей годинник через спеціалізовані сайти. Зараз він лежить в комоді і чекає Дня народження чоловіка.

Дочка вирішила придбати вагу, зайшла після роботи в магазин. Юнак-консультант, бажаючи підтвердити, що вибрана вага працює як треба, зважується при ній. Донька подивилася і винесла вердикт: «Юначе, вам треба більше їсти». І простягнула хлопцеві свій обід — 4 пиріжки з м’ясом. Вони вже одружені. Проти пиріжків з м’ясом аргументів немає.
Розповідала чоловікові, що в дитинстві мріяла бути феєю і їздити на єдинорогу. Тільки в середній школі зрозуміла, що цьому не бувати. Виросла, мрії змінилися, але до цих пір іноді хочеться відчути себе казковим персонажем. Вчора повернулася з роботи — посеред зали стоїть гойдалка у вигляді єдинорога, а з сусідньої кімнати виходить коханий, тримаючи в руках крила феї. Посадив мене на казкового коня і, сказавши, що мрії повинні збуватися, почав посипати блискітками зверху, поки я, задоволена, погойдувалася на спині єдинорога. Люблю цього дивака.

Час — ранній ранок. Біжу, нікого не чіпаю, в навушниках лунає музика. Рідкісні перехожі мені посміхаються. Переходжу на швидкий крок і зупиняюся, щоб зробити вправи. І тут до моїх ніг падає спітніле захекане тіло. Виявляється, за мною кілька кілометрів біг чоловік, щоб познайомитися! Обмінялися номерами, він пішов додому переодягатися, так як його костюм був наскрізь мокрий. На роботу запізнився, але шеф пробачив, навіть похвалив. Потім гордо всім говорив, що недарма щастя своє наздогнав сам. Разом вже 7 років, одружені.
Їхала в електричці, поруч сиділа пара — бабуся і дідусь. Він всю дорогу (а це майже 3 години) малював її портрет в блокноті вугільним олівцем. Коли бабуся ніяковіла, що на них звертають увагу, він тільки підбадьорливо примовляв: «Не соромся, троянда моя, вони тобою милуються, як і я, ось вже 40 років намилуватися не можу».
5 років тому розійшлася з коханою людиною з-за тиску батьків з обох сторін. Після цього зробила тату на безіменному пальці — як символ того, що не вийду заміж. За цей час ніхто з нас нікого не знайшов. Нещодавно влаштувалася в невелику фірму, де директором відділу виявився він. Ми спілкувалися, але робили вигляд, що байдужі одне одному. Вчора він викликає мене до себе в кабінет і каже, що татуювання в його відділі заборонені, тому мені доведеться приховувати його. Він запропонував зробити це за допомогою кільця. Обручки.

Джерело