дівчатками
На моїй землі іде війна…
Горить душа вогнем на полі бою
СКАЖИ, Росіє, ЦЕ ЧИЯ ВИНА??!!
Що наші діти знають присмак болю,
Що наші матері вже котру ніч
В молитві небо криком розривають
Скажи, чому так гірко навсібіч
Сирени щохвили завивають?
Чому мій Київ у метро сидить?
Чому мій Харків впав додолу градом?
Чому швидка з мигалками летить,
Чому весна не прогулялась садом?
Скажи – “вєлікая страна “…
Таким ти бачила “спасєньє”?!
Через кордон в чуже, як сарана
Не потребуємо твоє “асвабажденьє”!!!
Йди геть!
Тонути в морі сліз
Ти будеш вічно “славная дєржава “
Бо хто меча до мене в край приніс,
Той вже ніколи не пізнає слова – слава.
Той вже ніколи в сотні поколінь
Вже не відчує смак благословіння …
А ми всі разом скажемо: “АМІНЬ!!!”
Не ти, а Бог нам дасть своє спасіння!
Аліна ВойтенкоНаболіло!!!!
