дівчатками
“Людині дано стати катом, так само, як і дано не ставати ним. Зрештою вибір за нами”.
У «Вибраному» — цитати, в яких умістилася лише мала частка його мудрості, життєвого досвіду та розуміння людини.
Люди прагнуть один одного, мабуть, за ознакою душевної близькості, де немає різниці в націях, в професіях і навіть на рівні добробуту. А коли немає у людей душевної спільності, вони об’єднуються за національно-видовою ознакою, як зграя. І небезпечні, як зграя.
***
Бувають часи, коли люди сприймають колективний сморід за єдність духу.
***
Не треба зловживати словом «перемога»… Я замінив би його словом «подолання». У слові «перемога» мені чується тріумфуючий тупіт дурнів.
***
Простота є безумовним наслідком свідомості внутрішньої повноцінності.
Людині дано стати катом, так само, як і дано не ставати ним. Зрештою вибір за нами.
Спіткнутися може будь-яка людина. Далі все залежить від неї. Або в неї є воля випростатися, або вона знаходить задоволення в тому спотиканні.
***
Людина має ще одну можливість бути щасливою — це вміння радіти чужому щастю. Але дорослі рідко зберігають це вміння.
***
Жити це спроба здійснити серйозний задум. Чим важче на одній чаші терезів тяжкість страшного розуміння тимчасовості неабиякого дару життя, тим сильніший намір врівноважити цю чашу найсерйознішою справою життя. І так людині від природи дано прагнення уникнути праху, від знищення, від небуття через серйозну справу життя.
Якщо ми говоримо, що у нас немає вибору, це означає, що вибір вже зроблено. Та ми й говоримо про те, що немає вибору, бо відчули гніт вини за зроблений вибір. Якби вибору і справді не було, ми не відчували б гніту провини…
Ціль людства — хороша людина, і жодної іншої мети немає і не може бути.
***
Діти – це люди, які ще не навчилися брехати, а старі – це люди, яким вже нема чого брехати.
***
Я думаю, що справжні люди — це ті, що з роками не втрачають дитячої віри в розумність світу, бо ця віра підтримує справжню пристрасть у боротьбі з безумством жорстокості та дурості.
