дівчатками
Минають роки, але принц або не з’являється зовсім, або іноді кличе «перетнутись», або може написати раз на пару тижнів з іншої далекої країни або готовий хоч щодня спілкуватися по скайпу, пропонуючи замість себе свою фотографію.
Це різні «принци» із різних жіночих історій. Але факт залишається фактом – у всіх цих історіях принц дуже далекий. Якщо і вдається до нього фізично доторкнутися – так це диво чудове і величезна рідкість. А найчастіше принц пропонує себе дуже дозовано з певного боку чи не пропонує зовсім, але надію не вбиває. Вірить жінка, вірить.
Навіщо?
Коли я була маленькою дівчинкою, я вірила, що в мене обов’язково має бути хтось на зразок Феї Хрещеної. Великий і добрий чарівник, який захистить і сховає мене від усього – від несправедливих страшних дорослих, болю, страху та самотності. Він вкриє мене великими крилами, і я ніколи більше не страждатиму. Він врятує мене від усіх цих злих та несправедливих людей. Понесе в далеку країну, як ластівка забрала Дюймовочку. Спаситель мій … Скажу я вам, у мене було не найгірше дитинство, я виросла в сім’ї, що любить. Але були в моєму дитинстві і не найкращі часи, коли я почувала себе покинутою дитиною.
У феноменології «кинутої дитини» завжди є мрія про «рятівника» – Доброго чарівника. Це велика віра, що десь обов’язково є ця добра, світла істота. І звичайно, ця істота присутня у казках усіх часів та народів, гріючи душу всіх покинутих дітей. Проблема тільки в тому, що істота – це казкове, народжене в душі дитини, зіткане з її фантазії та надій. У реальному світі, у реальних життєвих історіях ніхто не приходить. Дитині доводиться з її покинутістю і самотністю справлятися самій. І вона навчається. Вона вчитися віртуозно вірити, огортає себе плащем фантазій, укриваючись у ньому від усіх життєвих негараздів. Її віра – це її опора, захист, її фортеця, оплот її самої.
Тому жінкам, які люблять чоловіка, у стосунках з яким більше фантазій, ніж реальних зустрічей, так непросто відмовитись від нього.
Відмовитися від цих стосунків – це все одно, що зрадити себе.
Зрадити свою віру. А цій вірі багато років. Це віра маленької покинутої дитини в доброго чарівника, а не стосунки дорослої жінки з дорослим чоловіком.
Ось у цьому весь біль. І визволення.
Якщо повернути стосунки у поле реальності, а не фантазій та мрії, то доводиться зустрічатися з реальним чоловіком. З його неможливістю бути з цією жінкою у реальних, звичайних людських стосунках, де є зустрічі, секс, діти, сім’я. Що його роль в житті цієї жінки – бути чарівником, далеким недосяжним принцом, і він блискуче її грав.
Можливо, він теж чекав на фею. І поки ви нею були, далекою та романтичною – все було добре. А щойно стали звичайною жінкою, якій щось від нього треба – все пропало.
По суті – кожен перебував у стосунках із власною фантазією. І як тільки один із партнерів пропонує дистанцію скоротити, другий різко лякається. Бо тоді доведеться зустрітися з реальною людиною, а вона взагалі незрозуміло хто. І взагалі незрозуміло, як з нею бути в реальному житті. Та й чи потрібний весь цей гемор теж незрозуміло. Одна справа, – сиди, переписуйся, дзвони раз на сто років, і зовсім інша справа – секс, близькість, сім’я, діти, звичайні людські стосунки з їхньою щоденністю та побутом. Звичайне людське життя. Романтичним абстрактним фантазіям до цього дуже далеко. І зобов’язань знову ж таки у романтичних стосунках у далеких принців жодних немає. А це великий плюс при нашому житті.
Мрія про принца в шлюбі
Не завжди жінка, що чекає принца на білому коні – незаміжня дівчина. Заміжня дама так само у своїй душі може зберігати надію, що десь там є інший, ЇЇ чоловік, який точно її любитиме і цінуватиме більше, ніж її чоловік. Вона може плекати цю надію довгі роки, у зневажливій усмішці відвертаючись від свого чоловіка і з надією дивлячись у вікно: «Де там мій принц скаче на білому коні? Мій рятівник…»
А якщо ще й чоловік у душі плекає думку про прекрасну жінку з казки, фею та балерину в одній особі, то цим двом дуже складно зустрітися. Кожен із них дивиться в інший бік, шукаючи того кращого, ідеального, хто один зрозуміє та врятує.
Завдяки цій здатності йти у фантазії, мрії і чекати на Іншого, Спасителя, люди можуть роками жити у шлюбі, практично не зустрічаючись один з одним.
Рецепт простий – припинити чекати. Ніхто вас не прийде рятувати.
Можна ризикнути зустрітися із живою людиною. Виявити себе у цій зустрічі. Виявити іншого, познайомитись із ним.
А далі вже вам вирішувати…
Автор: Ірина Дибова
