Про жіноче відверто та з гумором!
Цікаво

«Ой, у лузі червона калина»: чотири цікавих факти про історію пісні

Колись це був гімн Українських січових стрільців, а зараз пісня українського спротиву рашистам

«Ой, у лузі червона калина» – слова, які за час війни проти рашистської агресії стали такими ж символічними, як слова «Доброго вечора, ми з України» та «Рускій воєнний корабль, іді нах..й». Після акапельного виконання Андрія Хливнюка на Софійській площі пісня стала одним із гімнів війни проти рашизму.

Поціновувачі історії, української культури та музики напевно знають, що «Ой, у лузі…» або «Калина», як скорочено називають цей твір, – це ще й гімн армії Українських січових стрільців. Створили його на основі української народної пісні. Якої саме – про це та про ще три цікавих факти дізналися з програми «Золотий фонд Українського радіо».

Пісня стала популярною завдяки виставі про гетьмана Дорошенка

1914 року режисер українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький здійснював постановку трагедії Василя Пачовського «Сонце руїни» про долю гетьмана Дорошенка.

У фіналі п’єси мала звучати пісня. Спочатку вибрали «Чи я в лузі не калина була», але режисеру хотілось чогось оптимістичного, тож він запропонував іншу пісню – «Розлилися круті бережечки» і трохи переробив текст.

Останній куплет залишив без змін, але дещо змінив мелодію. У такому варіанті вистава і прозвучала на сцені. Вона мала гучний успіх.

«Ой, у лузі червона калина» виконує хор січових стрільців

Спершу це була не пісня повністю, а лише її останній куплет

Разом з успіхом вистави Степана Чарнецького популярною стала й виконана в ній пісня – особливо останній куплет «Ой, у лузі червона калина». Саме його одразу підхопила галицька молодь.

Того ж 1914 року в серпні у Стрию її вперше почув чотар (керівник військового підрозділу) УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького, котрий навчився її від артистів львівського театру. Трух до куплету «Ой, у лузі…» додав ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу. Так «Червона калина» зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала гімном Січових Стрільців.

«Ой, у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка та The Kiffness

Нинішній варіант пісні був завершений у 1980-х роках

У 1980-х роках до пісні, яку дописав Григорій Трух, додали ще один куплет «Не хилися, червона калино», авторами стали дисиденти Надія Світлична та Леопольд Ященко – керівник хору «Гомін».

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Цей варіант пісні з чотирма куплетами «Українське радіо» записало у 1991 році. Він і став народним і співається зараз усіма. Навіть грузинами!

«Ой, у лузі червона калина» грузинською мовою заспівав Ладо Кучухідзе

Досі нема єдиної думки щодо народності музики «Ой, у лузі червона калина»

Режисер Степан Чарнецький, який у 1914 році додав пісню до вистави, стверджував, що мелодію пісні підібрав він сам. Володимир Гордієнко, історик Січових Стрільців, вважає, що тоді ж, у 1914 році, музику «Ой, у лузі червона калина» написав відомий композитор, автор стрілецьких пісень, головний капельмейстер Армії УНР Михайло Гайворонський. Музикознавці вважають музику народною. Принаймні в наш час вона назавше стала народною.

Джерело

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"
«Ой, у лузі червона калина»: чотири цікавих факти про історію пісні

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: