Якби я могла прожити життя знову, я б використовувала кожну хвилину…

Я б запалила рожеву свічку, вирізану у формі квітки, поки вона б не розсипалася від старості.

 

Я б менше говорила і більше слухала.

 

Я б запросила друзів на вечерю, навіть якщо б мій килим був забруднений або диван вицвівший.

 

Я б «зі смаком» їла попкорн у вітальні і набагато менше хвилювалася про бруд якби хтось захотів розпалити камін.

 

Я б уважніше прислухалася до розповідей батька про свою молодість.

 

Я б розділила більше обов’язків з чоловіком.

 

Я б ніколи не наполягала, щоб вікна машини були закриті в літній день, тому що моє волосся акуратно зачесане.

 

Я б менше сміялася і плакала перед телевізором і більше спостерігала б за життям.

 

Я б сіла на траву, навіть якщо б мій одяг забруднився.

Я би ніколи не купувала те, що було б просто практичним або гарантовано прослужило б усе життя.

 

Замість того, щоб бажати, щоб дев’ять місяців вагітності скоро закінчилися, я б цінувала кожну мить і усвідомлювала, що диво, яке росте всередині мене, — це мій єдиний шанс у житті допомогти Богу здійснити диво.

 

Коли б мої діти цілували мене, я б ніколи не сказала: «Пізніше. А тепер піди мий руки на вечерю». Було б більше «Я люблю тебе». Більше «вибач».

 

Якби у мене був інший шанс, я б використовувала кожну хвилину, приділяла їй увагу і жила би інтенсивно.

 

Перестаньте турбуватися про неважливі речі.

Не турбуйтеся про те, кому ви не подобаєтеся, у кого чогось більше або хто що робить.