дівчатками
Один мій знайомий художник розповів історію. Він під Новий рік залишився без грошей, сталися невдачі та навіть крадіжка. З майстерні вкрали картини, замовники нічого не отримали, багато неприємного трапилося. І цей художник Дмитро без гроша залишився на свято. Навіть поїсти не було на що купити, – вдома черствий хліб залишався та пакетики з розчинним супом. І все.
Звичайно, цей Діма йшов додому у засмучених почуттях. Він нікому не розповів про неприємності – важливо бути успішним і забезпеченим, це правило життя. А у стареньких батьків позичати посоромився. Вирішив перебитися день, після свята позичити в друга. І хоч одну картину заново написати, постаратися, щосили. Теж після свята продати.
Він не бідний був, Діма. Просто так склалися обставини. І у свою квартиру Діма йшов гарним під’їздом, прикрашеним новорічною гірляндою, – він у хорошому будинку жив. Піднімався сходами і міркував, як скоріше гроші отримати і як картини скоріше написати наново. І міркував про те, що їсти дуже хочеться. Зголоднів. Хвилювання вщухло, йому на зміну прийшов голод. Ну, хліб є вдома. І чудово!
І тут він відчув запах. Чи не запах, божественний аромат, такий, що слинки потекли. Пахло смаженою картоплею. Знаєте, на простій нерафінованій олії, з цибулею, чудовий аромат, неймовірно прекрасний.
У під’їзді їжею взагалі не пахло зазвичай. Мешканці готову купували, а якщо готували, то не пахуче. Не таке. А може, це Діма був такий голодний, що запах його трохи з ніг не збив. Як смачно пахне! Яка апетитна картопелька, рум’яна, скибочками, брусочками, в маслі, цибуля піджариста з картоплею-то, – і картопля хрумтить піджаристим бочком. А в середині вона м’яка, ніжна.
І тут із квартири вийшла дівчина. Худенька, висока, на тонких ніжках, волосся висить. У якійсь курточці, а в руках – пакет зі сміттям. І за дівчиною полився у під’їзд аромат смаженої картоплі з цибулею.
Дівчина скрикнула від несподіванки, бо заворожений художник стояв просто біля дверей і нюхав, заплющивши очі. І злегка прицмокував губами. Діма вибачився, сором’язливо пояснив, що просто смачний запах приманив його і позбавив розуму на хвилину. З наступаючим! Я ваш сусід із четвертого поверху. Вибачте, що налякав!
Дівчина зітхнула і сказала, що її звуть Регіна. Її вигнали із модельної агенції три дні тому. І гроші не заплатили, обіцяли після свят. А речі не віддали, – раніше Регіна жила у студії від агентства. Теж обіцяли після свят. Регіна на гроші, що залишилися, встигла зняти ось цю квартиру, ледве вистачило, бо треба було віддати за два місяці.
В агентстві їй так помстився один романтичний стариган. Через те, що вона відмовилася з ним летіти на океан. І ось тепер незрозуміло, що робити. І на свято йти нікуди – у цьому великому місті немає друзів. І додому до мами їхати нема на що, на Північ. Та й навіщо маму засмучувати? Потрібно після свят шукати роботу, от і все. А поки що можна насмажити картоплі з цибулею.
Діма сходив з Регіною до смітника, – прекрасний вечір, сніжок йде, горять віконця в будинку, гірлянди переливаються, всі чекають свята, готуються! А потім Регіна запросила Діму покуштувати картоплі. Він сам не просив, це неввічливо та недостойно! І навіть відмовлявся на вигляд, мовляв, дякую, я не голодний! І на цих словах живіт його голосно забурчав…
І вони їли картоплю з цибулею. І з хлібом. Діма приніс хліб, Регіна його не купувала, вона модель була. І це була розкішна новорічна трапеза, просто чудова. І виникло почуття, бо Діма дивився на дівчину та розумів, що він її знає давно. З дитинства. З народження. А може, ще раніше.
І він тихенько робив малюнок, він же художник. І з цього начерку потім з’явилася чудова картина, портрет світлокудрої Регіни-Снігуроньки… Але це було потім. А поки вони їли картоплю, а опівночі цокнулися чайними чашками з чаєм. І це був найщасливіший Новий рік у їхньому житті. Найкращий. Хоча все так погано починалося.
Так буває. Все починається погано. Але потім змінюється на краще, от і все. Таке життя. І особливо часто добре приходить до тих, хто не зраджує себе, не скаржиться і не просить. І задовольняється тим, що є. І ділиться цим із іншими. Навіть якщо це просто смажена картопля та черствий хліб. І цього достатньо для майбутнього щастя.
Анна Кір’янова
