дівчатками
«Чим більше вкладеш, то швидше він тебе покине».
У головах багатьох міцно сидить переконання, що добрим людям вічно не щастить, а негідникам все легко дістається. І гроші, і успіх, і кохання. Пам’ятайте, як у нульові книгарні наповнились бестселерами: «Чоловіки люблять стерв. Як стати стервом за 10 днів». Ці брошури розкуповувалися, як гарячі пиріжки.
Всім хотілося мати таємне знання, як тримати чоловіка на короткому повідку. Ну чи хоча б бути впевненою, що він не піде до сусідки за рік.
Мама моєї подруги постійно казала нам: «Не треба вкладати в чоловіків душу, вони це не цінують. Що більше вкладеш, то швидше він тебе покине».
З мамою можна було посперечатися. Вона була двічі розлучена, і, звичайно ж, була ображена на весь чоловічий рід.
Нам, дівчатам, здавалося, що їй просто не пощастило. А в нас все буде інакше, як у казці. Жити ми будемо довго та щасливо.
Від двох моїх знайомих пішли чоловіки. І ось парадокс — ці дівчата — ідеальні дружини. Вставали о 5-й ранку, готували сніданок, мало не з ложечки годували і сорочки подавали напрасовані. А ввечері — гаряча вечеря та шарлотка. Я б сама на них одружилася, якби була чоловіком.
Але… їх покинули. І знову спрацьовує цей закон — що більше віддала, то менше отримала. А в сім’ях, де дружини взагалі не морочаться на тему чоловічих сорочок та десерту до чаю — все окей, подружній стаж іде.
Може, не брехали брошури? І чоловікам, і справді, стерв подавай?
«О, жорстока тварюка, красою твоєю
Я полонюся тим більше, чим ти холоднішо»
— писав французький поет Бодлер.
Але якщо я за своєю природою не тварюка, а домашня кішечка, тепла і ніжна, мені тепер що, прикидатися чи що?
Я довго розмірковувала над цим феноменом і ось яких висновків дійшла. З чоловіками щастить не холодним жінкам, а нормальним, адекватним, які не роблять зі свого кохання справи всього життя, а з чоловіка — світло у віконці, свого ідола.
Кохання, коли здається, що ти серце своє з грудей виймеш і покладеш у його долоні — це не норма, а патологія.
Чоловікам не потрібно стільки кохання та стільки уваги. Це крен, який потопить ваш любовний човен, ще до того, як він натрапить на побут.
Почуття мають бути не лише взаємними, а й збалансованими. Інакше одна енергія почне просто витісняти і пригнічувати іншу.
І коли чоловік уникає тієї, хто перед його ногами килимову доріжку розстелив і усіяв її пелюстками троянд, ми щиро злимось і не розуміємо цього рішення. Як можна було ТАКУ жінку покинути? Де його очі? Та де він ще таку знайде?
А відповідь проста. Така йому й не потрібна. Йому потрібна гармонія у стосунках, кисень та іскра, а не камінь на шиї.
Одна моя подруга якось плакала при мені і говорила, що її любов до чоловіка така сильна, така сильна, що вона готова хоч покоївкою працювати в нього вдома, тільки щоб бачити його пару разів на тиждень.
Я відповіла їй, покрутивши пальцем біля скроні, що це не любов, а душевна порожнеча, яку треба терміново чимось наповнити, закликавши на допомогу волю і гордість. Інакше вона незабаром погодиться стати для нього килимком у передпокої.
