дівчатками
Зараз вчать, як вигідно вийти заміж.
За забезпеченого і успішного чоловіка.
Бабуся моя була дуже красивою в юності. А її подруга – дуже практичною. І ця подруга, Зіна, спеціально ходила грати в волейбол – на закритому майданчику у міському саду збиралася «золота молодь». Зіна вибрала одного студента, професорського сина; він закінчував медінститут і мав великі перспективи. Дуже великі зусилля доклала Зіна, щоб цьому юнакові сподобатися. І подолати опір його високопоставлених батьків. Тренінги вона не відвідувала, але все зробила правильно. Вийшла заміж вдало; вигідна партія! Хоча не дуже любила чоловіка; не дуже. Але це неважливо. Важливо домогтися успіху!
А моя бабуся познайомилася з фронтовиком-дідусем. Сім раз пораненим. Він з села був. У кишені-воша. Він працював і журфак заочно закінчував. І був секретарем комсомольським на заводі. Жив у кімнатці гуртожитку, навіть у кутку, за ситцевою шторкою стояло ліжко. І табуретка ще була. І неймовірна Любов. Скромна, сором’язлива, як тоді було заведено, і абсолютно невигідна. Бабуся все ж з інтелігентної і забезпеченої сім’ї була. Взагалі невигідно вийшла заміж. Зіна над нею сміялася; вони з чоловіком вже мали квартиру і навіть машину! Машина була такою ж розкішшю, як зараз-особистий літак.
Через двадцять років чоловік Зіни пішов до молодої дівчини. А Зіна вже була важко хвора по-жіночому-жити з нелюбим чоловіком важко і шкідливо… і нічого хорошого не залишилося. Хвороби, вік-тоді це вважалося літнім віком, нещасне життя.
А бабуся народила трьох дітей, жила в любові, слова грубого не чула за все життя. І до старості вважала, що треба в Кримінальний кодекс ввести статтю за зраду. Настільки диким їй зрада здавалася вчинком. Як зрада Батьківщині. Це тому, що вона щаслива була в шлюбі, от і не розуміла чогось. Як і вигоди. І до дев’яноста років так і не зрозуміла щодо вигоди. Саме в особистих стосунках. І я з нею згодна. Вигода в любові тільки одна – бути любимим взаємно. Знати, що тебе теж люблять більше життя. І самій любити. Ось і вся вигода. А іноді і цього немає – взагалі без вигоди люблять… Немає в любові гарантій. Немає впевненості, що кохана людина не захворіє, не збідніє, не загине або не піде. І вигідне може обернутися страшним банкрутством, збитком. А Любов пройде повз. Це не просто невигідно – це страшно.
