дівчатками
“Якщо щось болить – мовчи”.
Легенда про старого Еціо, яка дійшла до наших днів, якнайкраще показує сутність людей і те, що їм говорити не варто:
„Старий Еціо залишився сам після від’їзду сина, мужньо оберігав будинок і підтримував господарство. Якось у нього так боліла спина, що він розповів про це сусідові — той похитав головою і почав шкодувати старого. Незабаром поголос розійшовся по селі і всі знали, що у бідного старого болить спина і йому важко доглядати худобу. Щоразу, коли народ бачив старого, йому висловлювали жаль, але ніхто не викликався допомогти старому зі худобою. Незабаром спина почала відпускати старого, але гуляючи базаром він все ще чув про те, що його вважають старим з хворою спиною.
Незабаром до старого прийшов сусід, якому він вперше розповів про свою проблему і співчуттям промовив: „Друже, я бачу як тобі важко – давай я візьму твою землю та овець під своє крило, адже я ще міцний. А тобі заплачу за них“. Старий розсміявся у відповідь на пропозицію сусіда, який давав утричі менше, ніж воно того вартувало, і сусід сказав: „Так ти хоча б отримаєш якісь гроші, інакше твоє господарство розориться!“.
Старий прогнав хитрого сусіда і підтримував господарство доти, доки не приїхав син. Син подякував батькові і запитав поради: „Батьку, ти мудрий, ти багато чого бачив у житті. Скажи, що мені треба знати про життя?“. Старий сказав лише одне: “Якщо болить — мовчи. Інакше спочатку тобі дадуть найнепотрібніше — жалість, а потім ударять туди, де болить”.
«Не кажи другу те, чого не сказав би ворогові».
Кожен, хто має друга — щаслива людина, але не кожен може бути впевнений у тому, що той, кого він називає другом, буде таким усе життя. Люди — незбагненні істоти, які стикаються з особистими проблемами, нерозумінням світу, заздрістю та злістю. У кожній людині є і світле і темне — ніхто не знає, коли прокинеться те чи інше і чи прокинеться взагалі: не спокушай ні друга, ні свого ворога, своїми слабкостями. Усі великі імперії та союзи розпадаються — такий закон життя, навіть якщо всім серцем хочеться вірити в інше. Те, що ви не розповіли б ворогові, не варто говорити навіть другові.
Не створюйте підстав для проблем, щоб не пускатися з головою в їх вирішення. Підтримувати теплоту дружби можна у різний спосіб, але якщо ваш друг використовує проти вас те, що ви самі і розповіли, ви будете злі на двох людей: себе та свого друга.
“Не говоріть про себе погано”.
«Кожен, хто принижує себе, залишає шанси на боротьбу. Боротися проти утисків з боку інших людей — добре, але чи можна боротися проти себе? Кожен, хто зневажає свої заслуги, викидає білий прапор ще до початку битви. Програти в чесній битві не страшно, страшно програти ще до. Ставлення людини до самої себе і своєї праці показує, як до неї можуть ставитися інші: якщо людина принижує себе, інші наслідують її приклад, якщо вона веде себе гідно, рамки ставлення до неї будуть окреслені в більш гідному ключі».
Старий Окам жив у пустелі і протягом десяти років намагався вирити озеро, щоб добути воду для себе та мешканців. На десятий рік йому це вдалося — ґрунт почав вбирати вологу і на місці ями з’явилося озеро. Люди були дуже раді цьому і ходили до старого набрати води. Але старий не хотів уславитися хвальком і говорив, що вода в його озері – не найчистіша і незважаючи на десять років праці, він не вважає, що зробив щось цінне: “Лише Бог дозволив мені добитися цього!”
Люди почали ставитись до його озера так, як він сам того бажав: одного разу бідняк замість того, щоб напитися, став мити в ньому свої ноги — його приклад наслідували інші. Незабаром озеро перетворилося на брудну купальню і хоча старому було боляче від того, що відбувається з його працею, він нічого не міг з цим зробити — люди ставилися до його праці так, як він їм наказав.
