Часто ті, хто не отримав достатньо уваги, турботи, кохання у дитинстві, переносять цей голод на дорослі стосунки. Несвідомо. Спрацьовує програма дефіциту кохання.
Обранець чи обраниця призначаються на роль мами чи тата, з усіма відповідними очікуваннями.
Недолюблені діти. Вони живуть у успішних власниках бізнесу, чиновниках високого рангу, впевнених у собі жінках, духовних гуру…

І все йде в них рівно і гладко, по-дорослому, поки не з’являється людина з “кошиком” кохання. Реального чи уявного – не важливо.
Добре ставиться, підходить дедалі ближче. І ось він – невичерпний ресурс любові! Нарешті буде постійне, безмежне насичення.
Що робить голодна людина, яка бачить їжу? Вона на неї кидається. Начебто й багато вже з’їв, а треба ще.
Голодна дитина в ньому добре знає, що треба насититися про запас. Бо зараз є, а згодом ні. І частіше немає, ніж є. А якщо ні, то почуття, що можеш померти.
Тому що кохання – це турбота, тепло, єдиний спосіб виживання для маленької людини, яка сама поки що не може про себе подбати. Немає кохання – немає життя.
У цієї програми дуже потужне коріння. Проростає вона не лише за жорстоких, холодних, відкидаючи або байдужих батьків. Але й тоді, коли дитині просто потрібно більше кохання, ніж їй можуть дати – особливості психіки, нервової системи. Високочутлива дитина, наприклад.
Коли програма голоду з любові перетворюється на доросле життя, ейфорія регулярного насичення змінюється залежністю.
Потрібні усе більші «порції».
А обранець не завжди ладен їх дати. Ревнощі – енергія йде не тобі, а «ліворуч»: поточним справам, іншим людям, дітям, захопленням…
Страх втратити “годувальника”. Постійна тривога, підозрілість.
У результаті висока ймовірність кризи у відносинах.
Вихід. Визнати, що така програма є. Пропрацювати її – або самостійно, або з фахівцем.
Згадати, що ти вже не маленька і беззахисна, а сильна і доросла людина, яка цілком здатна потурбуватися про себе. Навчитися відкривати внутрішній «холодильник» – внутрішнє сховище Любові, де його завжди удосталь.
© Tatiana Gromova Godard
дівчатками