Болісні стосунки: навіщо ми залишаємося там, де погано

Болісні стосунки: батьки, що давлять, любовний трикутник, стосунки з аб’юзером, із залежним; просто з невідповідним партнером…

Саморуйнівна поведінка: хімічні залежності, екстремальні розваги на межі самогубства.

Депресія.

Низка психосоматичних хвороб.

Що змушує нас фіксуватися в тих формах, способах жити, в тих ситуаціях, які нам шкодять?

Я зібрала тут кілька поширених пояснень:

1. Переграти сценарій: безплідні спроби виправити іншого, добитися від цапа молока, від осинки отримати апельсинки. Якщо я тебе вигадала, стань таким, як я хочу. “Я цього гідна, значить, ти повинен мені це дати”, – але основна суть при цьому в перевертні: “Якщо ти даси мені це – значить, я цього гідна”.

2. Здобути мученицький вінець. Здобути визнання, похвалу, захоплення, нагороду за своє терпіння, за страждання, за подолання.

3. Чекати на диво. Життя на чернетку іноді має велике значення – ним рухає надія на світле майбутнє, і це потужний двигун. Зараз все погано, зараз ніяк, але колись… Коли він кине пити, коли я схудну, коли він мене оцінить… Ось тоді почнеться нове прекрасне життя і ми відпочинемо і побачимо небо в алмазах.

4. Економити сили. Наведу аналогію: голод супроводжується втратою енергії, але щоб здобути їжу, треба втратити ще трохи енергії. Якщо голод тривалий і рівень енергії вже екстремально низький, то будь-яка невелика втрата – критична, і тоді лежати і не рухатися стає єдиним способом продовжити життя. Тут із двох зол доводиться вибирати менше – коли добро недоступне чи здається воно таким.

5. Триматися разом, щоб вижити. Якщо воля дитини була пригнічена занадто жорсткими рамками, якщо у дитинстві мало місце обмеження контактів, способів взаємодії зі світом, то згодом формується таке уявлення про стосунки: я міцно пов’язаний, але відв’язатись – значить загинути; свобода – це смерть; я нікому (крім…) не потрібний.

***

На перший погляд, ці пункти – більше про «чому», ніж про «навіщо»: про причини залишатися там, де погано, а не про цілі. І загальною причиною завжди виступає дефіцит підтримки і самопідтримки.

Але якщо вдуматися, то це і про «навіщо» теж – про потреби, які, тим не менш, опосередковано задовольняються в поганих умовах.

Це потреби:

1. Мати владу, силу, впливати.
2. Бути визнаним.
3. Досягати мети.
4. Відпочивати та піклуватися про себе.
5. Бути не самотнім, бути разом із кимось.

І є шанс пошукати здоровіші та ефективніші способи задовольняти ці потреби, ніж залишатися там, де погано.