дівчатками
І все це закінчилося дуже погано…
Якщо замислитись, втратити себе — ось що насправді страшно. Про ще класики говорили. Наприклад, Ернест Хемінгуей писав: “Найболючіше – це втратити себе в процесі любові до когось занадто сильно, і забути, що ти теж особливий”. Тож не втрачайте себе, міняйтеся, оновлюйтеся і будьте щасливі. Навіть якщо це комусь не сподобається. Так, ви особливі! А для настрою прочитайте цей кумедний текст Зої Атіскової.
Одна дівчинка давно втратила всяку Совість.
Через це вона перестала терпіти непрохані поради спочатку колег, потім від друзів, а там і до рідні дійшло. І докори теж перестала, погань така.
Потім втратила Повагу і почала говорити жахливі слова в обличчя найближчим, а ще – згадувати старе, яке давно настав час забути дорослій кобилі.
Далі вона втратила Страх і яяяк почне брехати жахливі речі про батька своїх дітей, чудову людину, яка ніколи муху пальцем не скривдить!
Після цього дівчинка втратила своє жіноче призначення. Ходить тепер без ще однієї дитини незаміжньою не нафарбованою розпустою у футболці, джинсах і кросах, як малолітка, і хоч би посоромилася, так ні. Зручно, каже, дуже. Ще й іншим радить.
А потім дівчинка втратила Останній Сором. І живе, така, у своє задоволення: як хоче, де хоче і з ким хоче, зовсім наплювавши на те, як годиться, з кого повелося, що скажуть люди і хто покарає.
І це все дуже погано скінчилося.
Для інших.
А для неї все лише починається.
