Іноді, так хочеться написати казку в одне речення: “Жила – була і все у неї вийшло .”

Жінка, звісно, слабка. Поки не залишиться віч-на-віч із критичною ситуацією.
Жінка, звісно, вразлива. Поки хтось не чіпатиме те, що вона любить.
Жінка, звісно, наївна. Поки хтось не вирішить пограти з її душею.
Не варто недооцінювати жінку. У переломні моменти вона здатна обрушити гору однією рукою.
Або цією ж рукою утримати обвалення. Живе, переймається, на все реагує.
А згодом озирнеться – уже й не згадає, що коли було…і чи взагалі було?
Щастя любить тишу. Тому щасливі жінки, зазвичай, тихо насолоджуються своїм життям, не виставляючи його на показ…
дівчатками