дівчатками
Тобі подарували не ту ляльку. Не справжню, фірмову барбі, як ти хотіла, а дешеву копію із мʼякою головою, порожніми ногами та у погано зшитій сукні. Ти стоїш розчарованою і маєш швидко опанувати себе, щоб мама не помітила розчарування.
У сучасному світі мама повинна неодмінно зібратися і купити таку барбі, як треба. Бо у дитини потреби і їх потрібно задовольнити у повному обсязі та терміново. Бо буде травма на усе життя.
Чому навчиться дитина?
Тому, що можна бути не такою у цьому світі – і тебе замінять на ідеальну – і це буде вважатися нормальним та справедливим. Вона ж краща, так?
Чому могла б навчитися дитина?
Любити.
Звучить партія дорослого: мама помітила, що доня розчарована.
– Я знаю, що ти хотіла іншу ляльку, але у мене не вийшло її придбати. Коли я обирала ляльку для тебе, я побачила цю. Вона попросила взяти її із собою, бо їх самотньо тут у магазині і вона вже хоче мати справжню, живу господиню. Я розповіла їй про тебе, про те, що у моєї доні блакитні очі і теплі обійми. Про те, що вона вже знає усі літери та гарно співає. Лялечка дуже зраділа та почала проситися до тебе ще дужче. Ось я і принесла її тобі. Давай пошиємо для неї багато гарних суконь, зробимо їй будиночок та покличемо гостей.
Так починаються стосунки. Стосунки із неідельною лялькою, неідеальною собою, яку нізащо не поміняють на цілу вантажівку усіх найгарніших барбі світу. Тому що ця дешева лялька абсолютно унікальна – вона твоя.
