Я з роками зрозуміла одну банальну істину – себе треба любити, поважати і берегти. Причому обов’язково! Не розраховувати, що в запасі буде ще одне життя, а потім ще.

Не витрачати себе на дрібниці. Душу закрити від вторгнення, залишивши місце лише близьким. Не бігти за тими, хто вибрав інший шлях.
Не підлаштовуватись ні під кого. Не доводити нікому, що ти кращий чи гірший.Брехню залишити для тих, кому вона до смаку.
Жити тут і зараз. Любити, сміятися, дихати. Дихати на повні груди…Адже завтра… Хто знає, що в ньому для нас…
дівчатками