Про жіноче відверто та з гумором!
Відвертo, Корисно, Цікаво

10 речей, які я перестала робити і здобула свободу

Пише Sara Fabian 

«Я не вирішую проблеми. Я змінюю своє мислення. Тоді проблеми вирішуються самі». (Луїза Хей) 

Озираючись на своє життя, я приходжу до розуміння, що моїм найгіршим ворогом було прагнення до досконалості. Я була вихована в умовах високих очікувань, і в школі я кожен день відчувала, що змагаюся з іншими і борюся за те, щоб стати кращою в своєму класі. 

У віці десяти років я вірила, що я дурна – тільки тому, що мій мозок не міг зрозуміти фізику і математику. Я добре справлялася з літературою, малюванням та іноземними мовами, але це не вважалося чимось видатним в тій східно-європейській культурі, яка мене сформувала.

Набагато пізніше, ставши дорослою жінкою, я вважала, що недостатньо добре виглядаю, не дуже красива, не дуже розумна і не дуже успішна. Я відчувала, що не варта любові прекрасного чоловіка, що мої навички і талант не заслуговують гарної зарплати, і що я недостойна, щоб подати резюме на привабливу вакансію. 

Сьогодні моє життя виглядає зовсім інакше, і я ставлюся до свого оновлення з великою вдячністю і радістю. Я люблю себе такою, яка я є. Я щаслива в шлюбі. Я займаюся тим, для чого була народжена. 

Так як же відбулися такі зміни?

Я згадую, як відчула себе розбитою після довгої наради на роботі і стала шукати спосіб позбутися від стресу і відчути себе краще. Коли я шукала на YouTube фільм «Секрет», то випадково натрапила на інше відео, яке потрапило мені прямо в серце: фільм Луїзи Хей «Ви можете зцілити своє життя» ( “You Can Heal Your Life”). 

Сьогодні я знаю, що це сталося не випадково, учитель може навчити тільки того, хто готовий до навчання. Я була так захоплена і поглинена цим фільмом, що не могла відірватися. Слова Луїзи були справжньою магією, кожне окреме слово потрапляло мені прямо в серце. Я нарешті відчула свій дім тим місцем, де я відмінно себе відчуваю: «Я люблю і схвалюю себе такою, якою я є. Я є цілісною і повноцінною, життя любить мене».

Протягом наступного року я знайшла роботи інших «просвітлених» ентузіастів – Уейна Дайера, Байрона Кейті і Дона Мігеля Руїса, – які втягнули мене в глибоке вивчення дорогоцінного впливу самооцінки. Це вчення допомогло мені позбутися від старих стереотипів мислення і обмежених культурних переконань, які не дуже добре впливали на мене. 

Після багатьох спроб і помилок, застосовуючи їх поради в своєму повсякденному житті, я отримала нове для мене відчуття свободи. Ось що я зробила: 

1. Я припинила ганятися за досконалістю

Я абсолютно красива і красиво недосконала, і це те, що дозволяє мені бути собою.

Досконалість – це ілюзія, її не існує. Я перестала виснажувати себе гонитвою за досконалістю, тепер я прагну до «досить хорошого». Я навчилася приймати свої помилки як необхідність, яка супроводжує зростання і робить мене мудрішою. Якщо я зазнаю в чомусь невдачу, це не означає, що я невдаха, просто я зайнялася не своєю справою. Ми або виграємо, або вчимося. Але ми ніколи не програємо. 

2. Я перестала вважати за необхідність весь час що-небудь робити 

Постійно кудись рватися – це ще нічого не означає. Я навчилася слухати своє тіло, і я більше не відчуваю провини за те, що нічого не роблю. Я знаю, що моєму тілу і моїй душі іноді потрібна підзарядка, і я не вважаю, що повинна комусь щось пояснювати. 

Дивлюся хороші фільми, слухаю спокійну музику, читаю улюблені книги, співаю, гуляю на природі – я роблю все, що змушує моє серце співати.

3. Я перестала займатися самокритикою

Я звертаю увагу на те, як розмовляю сама з собою. Я не обзиваю себе, я ставлюся до себе з гідністю і повагою. Я перестала говорити собі те, чого б ніколи не сказала хорошому другу. Я самодостатня і самоцінна. 

Я прийшла до розуміння того, що в житті ми отримуємо не те, чого хочемо. Ми отримуємо те, чого ми заслуговуємо, на нашу власну думку. Ось чому треба вірити в себе і ставитися до себе як до людини, гідної всього самого кращого, що тільки може запропонувати життя. 

4. Я перестала звинувачувати інших

Тепер я розумію, що кожен раз, коли я когось в чомусь звинувачую, я виступаю в ролі жертви. Звинувачуючи інших за витрачений даремно час, викинуті на вітер гроші або несправедливість у відносинах, я завжди думаю про те, яким був мій внесок в те, що сталося. Ніхто не може заподіяти мені шкоди або засмутити мене без моєї свідомої (чи несвідомої) згоди. 

Замість цього, я тепер беру на себе відповідальність за те, що я відчуваю, думаю і як я вчиняю. Я відповідаю за свої вчинки і я знаю, що моє майбутнє буде результатом мого сьогоднішнього вибору. Я – те, у що я вірю, і все те, чим я хочу бути.

5. Я перестала оцінювати інших 

Я знаю, що кожен йде своїм шляхом, і моє завдання полягає в тому, щоб зосередитися на власних цілях. Я також знаю, що кожен раз, коли я оцінюю інших людей, це є реакцією на те, що турбує мене в собі.

Якщо я вважаю когось “недалеким”, це означає, що можливо я і сама така – в іншому випадку як би я змогла це розгледіти?

6. Я перестала робити припущення про те, що інші люди відчувають, хочуть або думають

Я – це не вони, тому не існує ніякого способу дізнатися, що вони відчувають або думають. 

Я припинила розігрувати уявні сценарії і дозволяти моїй уяві гратися зі мною. Кожен раз, коли я ловлю себе на занепокоєнні про те, що інші люди роблять або говорять, я нагадую собі, що прийшов час повернутися в реальність.

Завдяки книзі Байрона Кейті «Робота», я навчилася аналізувати ті думки, які мене турбують, і питати себе: «Це правда?».

Ймовірно, багато з моїх припущень оманливі. Наприклад, я можу думати, що хтось мене недолюблює, хоча насправді у людини просто поганий день. Або може людина просто соромиться. Завжди по різному.

У той момент, коли я розумію, що не можу знати чужі думки просто тому, що ця людина – не я, у мене в мізках прояснюється.

7. Я перестала конкурувати з іншими

Тепер я знаю, що моє прагнення до боротьби було проявом мого его, яке потребувало самоствердження. Щоб почуватися переможцем, зовсім необов’язково знати, що хтось інший програв. Я люблю гармонію, співпрацю і взаємний виграш. 

Я перестала порівнювати себе з іншими. Я вибираю союз з людьми на підставі любові, а не страху, і я вірю в успіх. Я хочу вірити, що ми живемо в такому Всесвіті, де достатньо місця для всього і для всіх, включаючи мене. 

8. Я перестала будувати майбутнє щастя

Я більше не сподіваюсь на своє щастя в уявному майбутньому, в надії, що одного разу, коли у мене буде робота, будинок, автомобіль і успіх, я буду щаслива. Я навчилася знаходити щастя в маленьких радощах життя, і я захоплююся тією єдиною реальністю, яка в даний момент приносить мені багато радості. 

Я припинила чекати на вихідні, щоб відчути себе живою, тому що кожен день – це подарунок, і кожен момент є дорогоцінним і не менш важливим. 

Протягом дня я концентрують свою увагу не на поганому, а на хорошому, і все змінюється. Я вдячна за все, що відбувається навколо, і за все, що у мене є: здорове тіло і розум, любляча сім’я, кілька справжніх друзів, робота, яку я люблю і в яку вірю.

9. Я перестала турбуватися про майбутнє

Я приймаю те, що в житті є речі, які я не можу контролювати, незалежно від того, скільки зусиль я докладу. Кожен раз, коли я ловлю себе на тому, що хвилююся, я говорю собі: «Час покаже». 

Я не завжди можу отримати те, чого я хочу, але я знаю, що я завжди отримую те, що мені необхідно. Я довіряю течії життя і хочу вірити, що ми живемо в розумної Всесвіті, де все чудово складається. Іноді в житті доводиться чекати.

10. Я більше не прагну сподобатися оточенню

Я більше не маю потреби в чиєму-небудь схваленні або прийнятті. Занепокоєння про те, що думають інші – це марна трата часу. Інші люди дивляться на мене через свою призму, і їхня думка не має для мене значення. 

Я перестала очікувати від інших того, чого я не давала сама собі: любові, турботи і уваги. Любити себе всю – і тіло, і розум, і душу – це не егоїзм. Мене переповнює любов до себе, і я дбаю про свої потреби і бажання мого серця.

Я навчилася робити вибір, турбуючись про себе, а не про очікування інших. Люди самі винні в своїх розчарованих, тому що чекають від мене, що я буду діяти відповідно до їх бажань.

Говорити «ні» тому, що нам не подобається, є загальноприйнятою практикою і ознакою турботи про себе. Якщо мені говорять щось схоже на слово «повинна», я не роблю цього. Я відповідаю тоді, коли запитують про моє бажання. Мої бажання йдуть від мене, а не від інших людей. Я завжди сама обираю, на що або на кого витратити свій дорогоцінний час. Я знаю, що мій час – це моє життя, і воно ніколи не повернеться. 

Моє життя належить мені, і я маю право робити свій вибір. Життя має бути життям, а не існуванням, і я обираю справжнє життя без жодних виправдань і вибачень.

***************************

Мої внутрішні зміни відбулися не відразу. Це безперервний процес, який вимагає постійної внутрішньої роботи. 

Сьогодні я все ще вчуся в школі життя, і кожен день дає мені чудову можливість отримати нові знання….

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"
10 речей, які я перестала робити і здобула свободу

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: