Вам не треба за мене жити,
То чи варто мене ламати…
Вам моє взуття не носити,
То ж не варто його взувати.
Вам ніколи не зрозуміти,
Як глибоко мої страждання
Можуть душу мою труїти,
Коли вирвати з неї кохання.

Не відчути вам мого болю,
Він не буде вам докучати.
Він прорветься в мені сльозою,
І про це я навчусь мовчати
Не давайте мені поради,
Особливо коли без потреби.
Хай не личить колір помади,
От скажіть – це направду вам треба?
Не старайтесь мене жаліти –
Жалість здатна лише вбивати.
Мене можна просто любити
І душа моя буде співати.
Вам і щастя моє не личить,
То ж не треба й його приміряти.
Ви повірте – заздрість калічить…
Дай вам бог цю мудрість пізнати.
02.11.2020
© Оля Будчук
дівчатками