Я просто взяла б і прийшла до твого дому: вірш, який запам’ятається

Я просто взяла б і прийшла до твого дому.
Просто прийшла – чекав мене чи ні,
не знала б я і навіть невідомо
тобі самому. Чутно голосні
п’янкі зізнання, чутно свіжу каву,
а ще млинці з кухонної плити…
Ти уяви, що ми здобули б право
зійтись у цьому всесвіті «на ти»!
Я просто взяла б і прийшла до твого серця.
Таке буває раз на сотню літ!

І вже мені ні краплі не здається,
що існував до тебе білий світ
в моїх очах… Що дивно дотепер –
усі слова здалися б надто куці,
бо те, що нам просякне між ребер,
збагненне тільки розумом безумців!
Я просто взяла б і прийшла… І не цікаво,
хто б так накреслив долені взірці…