дівчатками
Один з аспектів чоловічого шляху – покора. Відповідний йому жіночий аспект – довіра. Багато чоловічих релігій вчать навпаки. Чоловіки повинні довіряти, жінки – підкорятися.
Парадокс в тому, що жінку упокорити неможливо – те, що вона сидить тихо, не означає, що всередині неї не народжується буревій. Я на все життя запам’ятав прекрасну роботу неймовірного, мого улюбленого майстра Стіва Шутводера. До нього із замовленням звернулася жінка.
Вона розповіла таку історію. Чоловік її усім забезпечував, ні в чому не відмовляв, на руках носив. «Ні про що не хвилюйся, – говорив він, – ти зі мною «як у Бога за пазухою». Одного разу їхали вони по дорозі з чоловіком, і зненацька з-за рогу вилітає вантажівка. Чоловік лише встиг розвернути машину так, що удар припав на нього. Його розірвало на шматки, а жінка і дитина майже не постраждали.
У клієнтському замовленні жінка хотіла зрозуміти одну-єдину річ: що за сила керувала цією вантажівкою? І робота Стіва з усією простотою і жорстокістю довела – вантажівкою керувала не прийнята сила цієї жінки.
Не стій на шляху у жіночої реалізації, ні з квітами, ні любов’ю, ні з палацами і замками. Як каже один мій друг: «КАМАЗ має ширші груди».
Так, зазвичай, і буває в цьому світі. Один чоловік врізав іншому, а жінка начебто не винна. У цій історії суть всіх збройних конфліктів на цій планеті. Мудрі народи влаштовують або Бразильський карнавал, або ніч на Івана Купала – у іншому випадку чекай війни. І не важливо, як ця війна називається – чума чи революція. Жінка – це муза за своєю суттю, вона надихає не лише чоловіка, а весь цей світ.
Якщо вам мало першого прикладу, можу розповісти ще один. Історія від моєї мами. Її знайома разом з подругою зібралася до театру. Вони надягли вечірні сукні, зробили зачіски. А в чоловіка прокинулися ревнощі і прагнення до покори. Він нагадав дружині, що та збиралася приготувати вареників. Їй довелося з подругою загорнутися у простирадла, щоб не знімати суконь і в такому вигляді ліпити вареники. До театру вони встигли. Але коли повернулися, знайшли біля під’їзду карету швидкої допомоги. Чоловік отруївся варениками. Вареники, як всім зрозуміло, взяли на дослідження. Звичайно, в лабораторії нічого не виявили. Вареники як вареники. Просто заряджені. Те, що жінка поступається тупій і грубій силі, не означає, що вона упокорюється. В її природі – прагнення до руху, до танцю, а не до смирення. У битві статей жінки не є слабшими. Їхня зброя менш видима. Як тут не згадати публікацію із Інтернету: «Ви молитеся перед їжею? Ну що ви, моя дружина гарно готує».
І у всіх цих прикладах жінка не винна. Якщо в ній народжується буревій – він народжується. Коли з моєю дочкою трапилася перша істерика, я її обняв, заспокоїв і сказав: «Все нормально, це частина твоєї природи». Не хочеш істерик – співай і танцюй, коли Це починається. Якщо зможеш…
Сподіваюся, цих прикладів досить, щоб побачити, що жінка не може йти шляхом упокорення. Те, що жінки це роблять, просто викликає певні соціальні процеси, до яких жінки начебто не мають стосунку. Жінці треба або перекрити свій зв’язок із Землею, стати напівживою – тоді вона смиренна, або продовжити наповнювати цей світ вільною енергією.
Жіночий шлях – це шлях довіри. В першу чергу своїй природі. Жіноча природа зовсім не зла. У тому, що трава ламає асфальт, трава не винна. Не винен і асфальт. Просто трава хоче жити і давати життя.
Якщо жінка довіряє своїй природі, вона легко довіряє Світові та чоловікові в тому числі. В цьому випадку вона швидко виявляє, що її природа відносить куди не треба і приносить куди треба.
Якщо жінка перестає довіряти своїй природі, вона не може довіряти чоловікові. Вона втрачає орієнтири. Їй стає не зрозуміло, що правильне, що неправильне, що істинне, що хибне. Коли вона перемикається на зовнішні орієнтири, неминуче втрачає внутрішні. Стає чоловіком другого сорту.
Але є одне але. Щоб довіряти своїй природі потрібна абсолютна сміливість. Така сміливість в принципі неможлива в культурах, які формуються на страху. Сміливість ніяк не заважає інстинкту самозбереження, навпаки – вона доповнює його. У природі жінки зберегти життя, щоб дати життя і ненавмисно вбити будь-кого, хто стає на заваді її життєвості. Якщо жінка віддається своїй природі, тоді вона починає любити повністю, всією душею. Якщо не вистачає сміливості, жінка перемикається на шлях покори. Шлях покори – це чоловічий шлях. А далі відбувається по прямій наростання – хто не сховався, я не винна. Дивіться фільм «Нічна варта» або «Жорстокий романс», кому що ближче до душі.
Тепер про чоловічий шлях. Сумне чоловіче відкриття «я нічим не володію» дає чоловікові необхідну свободу дій. Якщо чоловік нічим не володіє, все, що він може – лиш любити і діяти.
Величезну кількість чоловічих історій присвячено прекрасній темі: «Було та загуло». Візьмемо легендарну казку «Про старого, стару та золоту рибку». Ідея жіночого смирення так глибоко присутня в патріархальній культурі, що всі критики навперебій лають стару під різними філософським міркуваннями. А старий, хоча сам був дурень дурнем, начебто в цій казці ні при чому. У цій історії якраз старий сліпо довіряв старій, тому і залишився таким ідіотом. Він йшов жіночим шляхом.
У багатьох містах я пропонував жінкам зобразити суть жіночого на папері. І бачив однаковий процес – одна з учасниць групи під заворожені погляди інших брала в руки олівець чи фломастер яскравого кольору і починала з насолодою замальовувати величезні простори паперу доти… поки папір не закінчувався. Так і зі старою. Безумовно, завданням старого було змиритися з неминучою втратою. Або старої, або Золотої Рибки. Тоді у нього з’являлася можливість сказати: «Не хочу більше – хочеш, йди сама». Типовий подружній конфлікт.
І тут уже момент жінці довіряти своїй природі. І може статися так, що її природа понесе геть від такого старого, або навпаки – прокинеться довіра до нього: ну нема – то нема, а може і справді візьме сама невід та й з рибкою домовиться. Хто цих дівчаток може зрозуміти? Але може старий розмірковувати по-іншому: «Та грець з нею, з Золотою Рибкою – зате стару розважу». І то правда. І тоді з’являється можливість не картати бабцю, а сказати: «Дякую, золотко, хоч нічого й не залишилося – зате відірвались на повну». Якщо чоловік нічим не володіє, у нього є здатність любити і необхідна свобода дій. Його не лякають втрати: «Бог дав – Бог взяв».
Історія з моєї практики. Співвласник бізнесу одного чудового дня приніс дружині ключі від офісу. І сказав: «Я втомився махати неводом. Хочу поїхати на курорт». І поїхав. Вона швиденько потрапила в автокатастрофу. Зауважте. З ним було все гаразд. Адже він її не обмежив – навпаки надав свободу. Адже вона могла вчинити так само – передати ключі комусь і поїхати разом з ним. Так у бізнесу з’явився б керівник. Тут вже її сила, яку відкидали, напала на неї саму.
У моїй картині світу він вчасно відчув, що прийшов час рятувати своє життя. Коли з нею трапилася аварія, чоловік повернувся, почекав поки вона одужає і знову поїхав. В цьому суть високого чоловічого смирення. Хоча збоку здається божевіллям. Але тут присутня внутрішня згода з будь-яким результатом. Жінок такі чоловіки приваблюють – вони смиренні та вільні. І в цьому суть чоловічого шляху. Йти куди хочеться, йти, навіть, якщо нікого не буде поруч і навіть, якщо ніколи не дійдеш чи дійдеш голим.
