Наука — це вона. Чотири історії українських жінок-вчених, які змінили світ

Руйнуємо цю несправедливість. Настав час познайомитися ближче з історією української науки та її героїнями. Не всім відомо, що деякі з наукових досягнень світового рівня були зроблені українками, які працювали за своїм покликанням.

Жінка, яка створила мову

Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина. Українка Катерина Ющенко — непересічна особистість, бо вона сама створила мову: формальну мову адресного програмування, що стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Першим. У всьому світі. На мові адресного програмування були створені перші програми розпізнавання образів: простих геометричних фігур, друкованих та рукописних літер і цифр. Так, українська кібернетикиня фактично започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.

Жінка, яка любила кристали

Так можна назвати Антоніну Прихотько, фахівчиню з фізики, яка розробила ряд методик вирощування надтонких кристалів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень. Саме вона організувала в Інституті фізики Києва спектральну лабораторію, яка згодом стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектроскопії неметалічних кристалів. Відкриття Прихотько вплинули на весь розвиток фізики твердого тіла.

Перша докторка фізико-математичних наук в Україні

Клавдія Латишева — математикиня, чий науковий доробок складає понад 4 десятки праць. Серед них — метод Фробеніуса-Латишевої для розв’язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними. Латишева стала першою в Україні жінкою, яка захистила дисертацію на здобуття ступеню кандидата та доктора фізико-математичних наук. Її праці з електродинаміки, теорії коливань та теорії імовірності, видані ще в 30−40 х роках минулого століття, досі на чільному місці книжкових полиць видатних математиків сучасності.

Творчиня ІТ-словника

Під керівництвом Ольги Перевозчикової було розроблено низку термінологічних державних стандартів з програмування, які вперше зафіксували сучасні норми україномовної ІТ-лексики. Вона стала авторкою «Англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування», два видання якого охоплюють понад 14 тисяч ІТ-термінів.

Ці чотири неймовірні жінки стали героїнями освітнього арт-проєкту «Наука — це вона». Проєкт має на меті показати прекрасні жіночі обличчя української науки та заохотити юних дівчат обирати STEM-спеціальності. Для цього створена ІТ-інвестором Сергієм Токарєвим ініціатива STEM is FEM разом із ООН Жінки та Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) запросили відомих українських ілюстраторів написати портрети українських науковиць. А також оголосили всеукраїнський конкурс есе про цих видатних жінок.