Знаємо, що життя – штукенція не з легких. А часом сил та мотивації бракне навіть для найпростішого. Що робити у такому випадку й куди рухатися далі? Кожен, зазвичай, шукає свій рятунок: улюблена справа, віра, відпочинок, походи до психолога чи посиденьки із сім’єю.
Тож сьогодні розглянемо те, що тривожить найбільше й спробуємо зрозуміти, у чому причина таких несправедливостей.
Усі ми любимо триматися за минуле.
Знайома кожному історія про те, що: «а от колись…», «ех, були часи…», «а пам’ятаєш…»
Так, зараз геть по-іншому. Але тільки тому, що й Ви не стоїте на місці. Направду, ми ніколи не втрачаємо більше, аніж мали. Можливо, зараз не те «майбутнє», про яке Ви тоді мріяли. Втім, так відбувається лише тому, що Бог підносить вам урок: не потрібно жити очікуваннями. Позбавтеся від тимчасових рамок і просто робіть те, чого прагнете.
Часом самотність вбиває.
Йдеться про різнобічні взаємини з людьми. Інколи залишаємося обділені друзями, іноді – коханням. Але це не більше, аніж просто питання часу та віддзеркалення власного ставлення до оточення. Для початку, зазирніть всередину і віднайдіть гармонію із собою.
Щоразу на ті ж граблі.
Слід пам’ятати, що циклічність подій – це незасвоєний урок. Якщо Ви вже втрапляли у подібну халепу, то не зробили достатньо висновків, аби подібного більше не траплялося. Щось дуже сильно хоче, щоб Ви навчилися тримати голову вище й не опускали руки в момент невдач.