“Не треба порівнювати своє сімейне життя з життям інших сімей.
Жити, як всі, – неможливо, тому що ми всі різні. Бог комусь дав більше благополуччя, комусь менше, і потрібно миритися з цими обставинами, вчитися радіти тому, що є.
Якщо людина дякує і радіє тому, що у неї є, вона завжди багата. Я бачив людей, у яких величезний матеріальний достаток, з психологією жебраків. Вони весь час плачуть, їм весь час не вистачає. А є такі, що можуть віддати останнє, як євангельська вдова, котра поклала дві лепти, і при цьому гідно живуть.
За все дякувати – це шлях до багатства, тому що багатство – це вміння погоджуватися з обставинами свого життя і вміння жити за коштами.
Ми іноді заздримо і навіть не підозрюємо, що як тільки сім’я стає благополучною-заможною, вона найчастіше розпадається. Жили в бідності – в мирі, в любові, раптом все змінилося, чоловік уже соромиться дружини, зраджує їй, змінює сім’ю. Мало людей, які можуть гідно пройти випробування владою, грошима”.
Ігумен Георгій (Шестун).
дівчатками