дівчатками
Не всі «повернені» однаково корисні. Часто місце склеєної вази не на столі, а на смітнику…
Знаєте, одного разу на форумі я побачила таке запитання: «Хто найчастіше повертається до колишніх, чоловіки чи жінки»? Далі, звісно, почалися суперечки, шум-гам, спроби підтягти до своїх висновків якусь наукову статистику. Але запам’ятався мені один анонім, який дотепно зауважив: «Найчастіше повертаються нікому не потрібні товариші». Він звичайно не «товариші» написав, а грубіше. Але суть уловив правильно.
Наполегливе бажання знову і знову розглядати сторінки колишньої пасії, кликати її на побачення та намагатися увійти в одну річку двічі – вірний маркер, що життя людини якось змінилося, і, швидше за все, не на краще. Або він став жити гірше, або розміреніше і нудніше. Справа тут навіть не в тому, що ви перестали чекати, а що в нього в цей момент нікого немає, і, мабуть, не передбачається.
Друге пояснення пов’язане із законом парних випадків. Він застосовується не лише до відносин, а й взагалі до багатьох подій у житті. Можна місяцями гіпнотизувати телефон в очікуванні цікавої пропозиції, а потім отримати їх одразу дві, а то й три. Причому всі твої партнери хочуть здійснити задумане саме протягом двох тижнів, накладаючись один на одного. Можна тижнями вибирати гарну сукню для урочистостей, і будуть траплятися лише ростові костюми бджоли, туніки 80-го розміру, наскрізь синтетичні блузки «під леопарда» та інша гидота. А варто купити більш-менш відповідну сукню, як відразу на зло почнуть одна за одною траплятися сукні мрії.
Є багато пояснень такому дивовижному явищу, у тому числі й містичних, але мені більше подобається те, що потрібні нам люди, події та пропозиції з’являються тоді, коли ми внутрішньо до них готові, не боїмося їх і не відчуваємо особливої потреби. Занадто велика потреба залишає навколо себе випалене поле.
Я часто пишу про надто сильну мотивацію до відносин – вона заважає побачити головне в людині і підсвідомо відлякує. А ось розслаблені жінки, які твердо впевнені у своїй привабливості, навпаки, стають вкрай привабливими, вони буквально розквітають. У цьому плані дуже показовими є слова пісні: «Я перестану чекати на тебе, а ти прийдеш, зовсім раптово». Тільки от багато «ждунів» зробили її своїм гімном, концентруючись на спогадах про минуле, мріях та очікуваннях. А треба лише перестати чекати, переключитися на себе і зайнятися своїми справами… Тільки ось це часто виявляється найскладнішим завданням.
Ну і звичайно не варто забувати про таку особливість чоловіків, як власництво. Хоча нас постійно і переконують у тому, що шлюб, серйозні стосунки та інші зобов’язання – це все виключно жіночі «хотілки», насправді історично все це – спроба чоловіка застовпити свою жінку, сповістити оточуючих про своє право на неї. Чоловіки переносять конкурентів і суперників набагато гірше за жінок, підтвердженням служить хоча б той факт, що жінки живуть у гаремах, а чоловіки ні. Або ще: чоловіки билися на лицарських турнірах за даму, а для жінок я такої форми змагання щось не пригадаю.
Це все, звичайно, абстрактні спогади про минуле, але правда ось у чому. Є такий тип чоловіків, який упевнений, що завоював жінку раз і назавжди. І коли він бачить суперника і щасливе життя, він готовий відразу кинутися в бій, навіть якщо з моменту розставання пройшло п’ять, сім або навіть шістнадцять років (рекорд, про який мені розповідали). Чи приймати такого чоловіка назад – це справа жінки, звісно. Але сподіватися, що він надовго затримається у гнізді, не варто. Адже він дуже зайнятий, йому слід стежити за іншими своїми колишніми.
А взагалі, перестати чекати на когось я вважаю дуже гарною ідеєю. По-перше, тому що це дуже важко – сидіти та чекати. Це вимагає багато сил та ресурсу, набагато більше, ніж відбудова свого власного життя з нуля. По-друге, тому, що не всі «повернені» однаково корисні. І часто місце склеєної вази не на столі, а на смітнику. Ну а по-третє, чекаючи на когось, можна не помітити, як твоє власне життя поступово витікає в трубу…
Автор: Morena-morana
