дівчатками
Мрії збуваються. Іноді способом дивним та несподіваним. З мріями все взагалі дивно: нізвідки нічого взятися не може. А ось із того, що дано, цілком може вийти щось хороше і навіть чудове. Якщо докласти невеликих зусиль, звичайно. Це одна жінка мріяла про сад.
Про такий прекрасний сад з трояндами, тюльпанами, півоніями; з яблунями та вишнями, з доріжками, посипаними піском, із ставком, а на гладіні води – латаття жовте. Мріяла; а звідки саду взятися? Якщо є лише кімната в комунальній квартирі на першому поверсі. Сусіди п’ють. І нічого більше немає, тільки крихітна пенсія – таке життя. Жінка приїхала у віці з колишньої республіки; на кімнату вистачило у віддаленому районі. І все. Захід сонця життя. Тільки мрії про сад не залишали. І ця жінка, Олена, ось що зробила: вона під вікном розбила садок. Натягла землі, квіти посадила. Уламками цегли обклала клумби. Різні квіти: запашний горошок, нарциси, братки…
І посадила кущики, викопала в лісі, там поряд був ліс на цій околиці. І скопала кілька маленьких грядок, посадила кріп і редиску. Це була важка досить-таки праця, але Олена раділа. І влітку було це приємне заняття дуже: що сидіти в кімнаті та дихати тютюном та перегаром, слухати крики сусідів? Ось вона й розбила садок. Як би свою мрію здійснила. І сумно посміхалася: от і збулася мрія! Ось мій сад!
А потім до неї підійшов чоловік; він вийшов з машини і сказав: “Це ви все самі зробили? Своїми руками?”. Олена кивнула; вона поливала квіти з лійки. Ну от цей чоловік запропонував їй роботу садівника. Він якраз їхав і голову ламав, де знайти садівника. І знайшов – його бажання теж справдилося. І тепер ця Олена живе в охайному будиночку, займається улюбленою справою і має сад! Це не її садок, звичайно. На такий садок їй за все життя не заробити було б. Але все одно все добре у неї і вона дуже задоволена роботою, зарплатою та своїм життям. І своїми квітами, звісно…
Якби вона вдома сиділа і ні про що не мріяла, так і минула б решта життя. У бідності, у сирій маленькій кімнаті, з дикими сусідами… Але вона вийшла надвір і почала будувати свій сад. Свою мрію. І мрія справдилась – мрії збуваються. З поправкою на обставини, можливості, ресурси, вік… Але справджуються, якщо хоч щось робити. Щось будувати та створювати.
Анна Кір’янова
