дівчатками
Допомагати людям – це похвально, але є свої правила у цій справі.
З популяризатором йоги Євгенією Петерсон вийшов такий випадок одного разу; вона сама довго вчилася різним премудростям цілительства Індії. Вона була молода, енергійна, сповнена найгуманніших намірів. І одного разу запропонувала свою допомогу хворому знайомому – у того серце боліло і був важкий діагноз. Євгенія почала водити руками над серцем пацієнта і робити все так, як її навчили мудреці-цілителі. Чоловік видужав! Яке щастя! А ось сама дівчина страшенно захворіла та не могла ходити. Вона перетворилася на інваліда.
Їй допоміг учитель; буквально врятував її. І сказав дві прості речі: по-перше, треба переконатись, що у нас самих достатньо ресурсу, енергії, професійних знань, щоб комусь правильно допомагати. Наприклад, лікувати чи вчити. Навіть поради давати. Чи достатньо ми опанували майстерність і взагалі – чи є у нас майстерність? Чи ми просто добрі дилетанти? І чи не знаємо правил роботи? Чи не вміємо себе захистити від негативу?
І друге правило: подивіться, який ресурс має той, кому ви зібралися допомагати. Можливо, у нього значно більше можливостей, сил, енергії, ніж у вас? І проблема чи хвороба дано людині для того, щоб спонукати її змінити життя, звички, змусити встати з дивана? Почати шукати способи, щоб врятувати та покращити своє життя? І ваша допомога недоречна, навіть шкідлива у такому разі. Це як побігти за пляшкою для алкоголіка чи допомогти комусь підпалювати будинок, де він живе.
Приблизно так сказав розумний учитель дівчині. Якщо порушити ці два правила, можна лише пошкодити іншій людині та прийняти її проблеми на себе. А вантаж може виявитися непосильним! Тож розумно треба допомагати.
Євгенія Петерсон одужала та прожила 102 роки, до речі. Допомагаючи та навчаючи, але розумно та відповідально. Це правильна допомога та правильний підхід, якщо не про подвиг, а про ту допомогу, яку добрі люди так щедро надають оточуючим…
Анна Кір’янова
