дівчатками
«Зміна партнера не вирішує ситуацію. Ті з нас, хто не хоче пристосовуватися до іншої людини, шукати компроміс, поступатися дрібницями, стають на шлях самотності».
Все життя ми страждаємо і кидаємося, потрапляємо в казусні ситуації, набиваємо гулі, танцюємо на граблях, щоб навчитися проблеми уникати або вправно долати. Щоб люди подивилися на нас збоку і сказали: «Нічого собі! Не жінка, скеля!».
Я рада, якщо у вашому житті зараз затишшя, а на серці — спокій та гармонія. Отже, настав час для теоретичних знань. Ось кілька висновків про стосунки письменниці Людмили Улицької.
Як треба виходити заміж
«… Найлегше вийти заміж у дев’ятнадцять років навмання, невідомо за кого, чим вирішувати цю проблему в тридцять, коли розумієш, яким має бути правильний партнер».
У 19 років робиш вибір серцем. Якщо воно б’ється, значить твоя людина. А після 30 стільки вимог до майбутнього чоловіка, що можна тричі обійти земну кулю, але так і не зустріти нікого схожого. А знижувати планку та роками притиратися не хочеться. Краще вже бути однією.
Щоправда, серед моїх подруг є дві жінки, які пішли від протилежного. Вони з дитинства були дуже серйозні та розважливі. І заміж у 20 років вийшли за розрахунком: чоловік мав бути здоровим фізично та психічно, добре освіченим, забезпеченим. Все це потрібно було для якісного потомства, для того, щоб дітки росли в добропорядній, шановній родині.
А в 35-40 років вони дозволили собі по-справжньому закохатися, не дивлячись на жоден зі своїх пунктиків. Просто серце заходиться від одного погляду його. Тож не лише чоловіки вміють вибрики викидати.
Менше сварок та конфліктів, міцніші стосунки
«Існує дурне висловлювання: «У суперечці народжується істина». У суперечці народжується роздратування і навіть ненависть, та з цієї сумнівної матерії нічого хорошого виникнути не може».
Звичайно, не треба пригнічувати свій гнів, терпіти та мовчати. Потрібно лише зрозуміти, що у кожного своя правда і кожен може жити так, як хочеться. Якщо буде зовсім несила — ви розлучитеся. Але не опускайтеся до взаємних образ, ви потім шкодуватимете про них.
Проблема непорозуміння
«Це взаємний процес, він не розуміє тебе, а ти не розумієш його. Загалом у нашому світі з розумінням великі проблеми: за великим рахунком, ніхто нікого не розуміє. Людина дуже часто не розуміє саму себе … »
Якщо ви зіткнулися з проблемою у відносинах, вам, як істинній перфекціоністці, захочеться відразу її вирішити. А як? Редактори глянсових журналів (вони, як правило, самі незаміжні, бо живуть в авралах, але поради пишуть будь здоров!) порекомендують вам більше проводити часу один з одним, виходити у світ, дарувати подарунки, відправити дітей до бабусь, а самим замкнутися в квартирі на тиждень.
Але це не тільки не спрацює, а лише все посилить. Моя вам порада – відстороніться. Як писав Єсенін «віч-на-віч обличчя не побачити. Велике бачиться на відстані».
Чи так ви сумуєте за своїм чоловіком? Чи вам не вистачає його? Чи тягнеться він до вас під час цієї паузи? Чи насолоджується вашою відсутністю? Загалом постарайтеся проаналізувати внутрішні відчуття, а не лізьте до нього з вечерею та танцем.
Не поспішайте махати шашкою
«Зміна партнера не вирішує ситуацію. Ті з нас, хто не хоче пристосовуватися до іншої людини, шукати компроміс, поступатися дрібницями, стають на шлях самотності».
Одна моя 50-річна знайома розлучилася на емоціях, а потім довго кусала лікті. По-перше, вона нікого краще не знайшла, а по-друге, не таким уже вселенським злом виявився її колишній чоловік. Це дивлячись із ким порівнювати.
Людина має дивовижну властивість: її пам’ять швидко стирає все погане, і залишає тільки хороше. Звідси почуття, що ви сумуєте і ностальгуєте за минулим. Але не всі чоловіки гідні того, щоб ми до них пристосовувалися. Іноді і на самоті краще живеться.
