Залиште всіх в спокої, навіть себе, і у вас все буде …

Дайте видихнути… Дайте озирнутися в своєму житті… І дайте жити ним…
У нас нічого не складається тоді, коли ми всіх намагаємося підігнати під якісь свої правила і очікування … Від всіх чогось вічно хочемо отримати … Всім щось хочемо довести …
Ми метушимося, порівнюємо, переживаємо чужі досягнення, боїмося відстати, змагаємося … І ми кидаємося по життю загнаними тарганами, розлякуючи всіх своєю суєтою, і собі не вміючи знайти місця …
Але ж все просто і чесно насправді …
Нам дають стільки, скільки можуть і хочуть … і не треба цього заперечувати, тому що і ми даємо рівно стільки, скільки можемо і хочемо … І нерозумно думати, що якщо людина може дати більше, то треба обов’язково змусити її зробити це … Не треба.
Тому що отримане штучно – штучним і залишиться …
У нас один вибір – погоджуватися, чи не погоджуватися … І у всіх інших точно такий же вибір, друзі мої …
Ми вміємо хотіти від життя, але не вміємо насолоджуватися практично нічим з того, що маємо … Нас вистачає на дуже короткий час, а далі ми, як діти, що чекають нових подарунків і атракціонів …
Ми нікого не залишаємо в спокої, і любов згортається, втомлена від з’ясування відносин і образ …
Діти усуваються, тому що ми їх повчально вчимо тому, чого самі не вміємо … Кохані закриваються, тому що і від них ми чекаємо чудес, на які самі не здатні …
Ми і себе затискаємо в лещата, заперечуючи свою даність, і найбільше нарікаючи, що далекі від нав’язаного, і комерційно створеного ідеалу успішної людини …
Ще раз: Залиште себе в спокої! Залиште всіх в спокої!
Прагніть до гармонії з собою, а не до всевладдя над людьми …
Навчіться прокидатися з радістю …
Навчіться помічати в людях найкраще, і обов’язково говорити їм про це! Недоліки їм і без вас відомі …
Навчіться любити без поневолення – вільно і великодушно, а не душно і ревниво …
Навчіться жити в чистоті будь-якого рівня – від думок до відмитих вікон …
Навчіться думати заново кожен раз, коли щось робите, а не брати автоматом готові шаблони, які придумані для управління масами, а не для вирішення індивідуальних проблем кожної окремо взятої людини …
Навчіться довіряти тим, кого любите, і ви дізнаєтеся, як може бути вдячна людина, позбавлена від приниження контролем …
Вірте в природу – це єдина вища сила, що існує на цій планеті … Хочете магії – опустіть зернятко в землю … Хочете справжньої краси – подивіться, якими декораціями оточує вона себе кожен сезон … Хочете сил – отримаєте їх, довірившись їй, і полюбивши власне тіло таким, яким вона його створила …
У природи прості закони … І нещасними ми стаємо рівно тоді, коли гонорово намагаємося ускладнити їх …
Автор: Ліля Град
дівчатками