дівчатками
Жінки не хочуть чути, що вони жінки. Вони дівчата, дівчата, дівчата. Як заклинання…
Про культ молодості з несподіваного боку…
Дівчина нині – поняття розтяжне. Максимально розтяжне. Космічно розтяжне.
Жінкою ніхто не хоче ставати. Усі тільки дівчата. Одні суцільні дівчата.
Молодість стала подібна до магічного культу, всі збожеволіли на молодості. Жіночі сайти тільки й пишуть: “У свої п’ятдесят вона має вигляд на тридцять”. І це головна похвала, найвище досягнення жінки… тьху, дівчини.
Ну про філери і ботулотоксин я вже не буду, набридло. Я про слова. Жінки не хочуть чути, що вони жінки. Вони дівчата, дівчата, дівчата. Як заклинання.
Одного разу на мене чекала ділова зустріч. З бізнесвуман. Ніколи її раніше не бачив. Але мені сказали: “Вона чарівна дівчина!”.
Іду в кафе, де зустріч призначена. Отримую від неї смс: “Я вже на місці!”. Раніше прийшла.
Бачу за столиком дівчину, справді чарівну. Посміхається мені. Мабуть, відразу впізнала відомого журналіста, хохохо.
Сідаю навпроти: “Здрастуйте! Радий бачити”.
Дівчина відповідає: “У принципі, я теж. Але ви хто?”
Коротше, з’ясувалося, що посміхалася вона просто так, своїм думкам, а не мені. І взагалі це була інша. Я помилився.
А моя “дівчина” сиділа неподалік. Їй виявилося років сорок п’ять. Ну так, я винен. Забув, що сорок п’ять – це дівчина.
І бабусь тепер немає. Спробуйте в жіночій компанії сказати про когось “вона чудова старенька”. Вас вимажуть помадою і заб’ють сумочками. Заперечення, що цій дамі вже за сімдесят, викличуть лише новий напад гніву й удари сумочками.
“Старенька”, “бабуся”, “літня” – це образи. Навіть сказати “жінка у віці” – означає принизити. Віку немає! Тільки сяюча молодість!
Як називати? Чорт знає. Ну припустимо, просто жінка. Але ж це теж недобре. Знову сумочкою по голові.
Думаю, скоро мої розповіді починатимуться так: “Зустрічаю дівчину, чарівну, рум’яну. Їй усього сімдесят п’ять…”
