дівчатками
Справжнє життя починається в той момент, коли людина зустрічається з розпачем і безвихіддю з приводу того, що нічого іншого у неї не буде
Що доля саме така і досвід не відміниш. Що вона багато безсила змінити. Що з близькими і рідними нічого не поробиш, як не бийся. Що батьки дали те, що дали, і це вже не виправиш і не забудеш. Що мрії про іншу реальність – це всього лише мрії.
Що коли треба зробити важливий вибір, людина залишається одна. Що неможливо нічого не відчувати без наслідків для організму. Що крім неї ніхто не розбере мотлох, не подбає про душевні рани і не протре скелети в шафі.
І що весь цей шарварок ще й кінечний.
Справжнє життя починається тоді, коли людина зустрічається з усім перерахованим вище і здатна це витримати. Не злитися, не йти в фантазії, не заїдати, не закурити, не придушити, а саме витримати, залишаючись при цьому живою і чутливою.
І ось з цією самою чутливістю, самотністю і відповідальністю почати робити індивідуальні кроки. Приймати особисті і можливо зовсім непопулярні рішення. Зважитися рухатися в своєму напрямі розуміючи, що немає ніяких гарантій.
Однак я не знаю нікого, хто по-справжньому пройшов через безвихідь, виринув з іншого боку, встав на свої ноги, пішов власним шляхом і пошкодував би про це.
Автор: Аглая Датешідзе
