Про жіноче відверто та з гумором!
Думки

Відгриміло уже минуле, відболіло аж до кісток: вірш, який дає крила

відгриміло уже минуле
відболіло аж до кісток
черевики зручніші взула
і проклала собі місток
щоб забутися і забути
щоб одне вберегти життя
як копати – то вже до суті
переплавивши весь метал

перебравши камінчик кожний
повні жмені твої зерна
відродитися ще раз можна
тільки хліба візьми й вина


тільки кожну свою зернину
посади у надійний ґрунт
Збережи у собі Людину
і пройди до кінця маршрут
якби ми не набили ґулі
чи побачили б цю блакить…. ?
відгриміло уже минуле
Не гримить уже… НЕ ГРИМИТЬ !


© Ілона Ельтек

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"
Відгриміло уже минуле, відболіло аж до кісток: вірш, який дає крила

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: