Я не хочу відретушованих і припудрених стосунків. Я не хочу стосунків, заснованих на тому, наскільки ідеальними вони здаються зі сторони.
Я не хочу ідеальних стосунків. Я хочу справжніх.
Зі змістом. Щоб було і хороше, і погане. Щоб були і сльози, і усмішки. Поцілунки, обійми і сварки, що закінчуються мовчанням. Головне – щоб все щиро.
Адже немає ідеальних відносин. Ніяка пара не витримає шторму життя без пошкоджень і поломок. Ніяка пара не є непорушною перед випробуваннями. Будь-хто може зламатися. Всі переживають труднощі, щоб стати міцніше.
Кожні відносини повинні пройти через темряву, щоб вийти до світла.
І вся справа в зусиллях, які докладають обидва партнера. А сльози – це лише вода, яка поливає рослину ваших стосунків.
І ми всі заслуговуємо стосунків, які розцвітають.
Я хочу відносин, які ростуть і зріють, а не залишаються на місці. Я хочу відносин, в яких бувають грім і блискавка, але після дощу все проростає швидше.
Я не хочу тиші. Я хочу пристрасті. Я хочу живих відносин.
Мені набридла недо-любов, напів-любов. Я хочу таких відносин, щоб я відчула себе живою кожною клітинкою свого тіла. Щоб по венах біг вітер, щоб в серці вирував ураган емоцій.
Мені не потрібна ідеальна картинка. Це нереалістична любов.
У пошуках ідеалу ми залишаємося одні. Тому шукайте не ідеал, а вогонь. Любов, яка справжня в своїй красі і недоліках.