дівчатками
Вчора я поспішала, тому вирішила викликати таксі. Водій настільки приємно мене вразив, що я розповідаю про нього всім свої знайомим та колегам по роботі. Тому вирішила й вам повідати цю історію.
Авто приїхало, сідаю на пасажирське сидіння, прищіпаю ремінь безпеки.
Водій приємно мені посміхнувся, але я постійно сиділа у телефоні та вирішувала робочі питання.
– Вас не продуває? Можливо, потрібно закрити вікно?
– Дякую, все добре, не потрібно
– Вам не холодно?
– Ні, все гаразд, у машині досить тепло
– Можна вас пригостити цукерками. Щойно придбав у магазині цілий пакетик желейних, мої улюблені. Зазвичай, не пропоную пасажирам, адже на роботі не прийнято. Але для вас захотілося зробити виняток.
Я посміхнулася та кивнула головою на знак згоди.
Чоловік передав мені повну коробку, яка ще була закрита у пакеті. А я пожартувала, що тепер розумію, чому у нього такий відмінний рейтинг та позитивні відгуки.
Ми зупинилися, щоб пропустити пішоходів. Біля зупинки чоловік побачив хлопця, який продавав невеличкі букети з польових квітів. Обернувся до мене й запитує:
– Ви квіти любите?
Я погоджуюся ніяково.
Тоді водій виходить з машини, купує найкрасивіший букет та дарує мені.
Здається, що мої очі від здивування стали розміром з колесо. Їду, так приємно на душі стало, з’явилася непомітна щира посмішка.
Можливо, це просто сон? Адже ранок, я ще не прокинулася.
Далі почали розмовляти про дітей. Виявилося, що у нього донька-відмінниця, золота медалістка, навчається в одному з найпрестижніших університетів Польщі. Вірить, що отримає червоний диплом.
Та згодом чоловік сказав таку фразу, що у мене ледь щелепа на підлогу не впала.
– Розумієте, Зою, я просто насолоджуюся своїм життям. Я кайфую від того, що у мене така чудова донька та кохана дружина. Робота, яка приносить мене радість. Коли жінка хоче піти в салон на манікюр чи макіяж – оплачую, і це дарує душевне щастя. Або ж коли надсилаю доньці гроші на новий одяг чи косметику – так приємно всередині. Я кайфую від того, що можу зробити комусь приємне та підняти настрій. Адже донька придбає собі нову сукню та буде красуватися у ній, привертати увагу хлопців, а жінка буде виглядати охайно та вишукано. Я обожнюю своє життя!
Я настільки захопилася його розповіддю, що відклала телефон у сумочку, який розривався від робочих дзвінків та повідомлень.
– А решта людей такі похмурі, заклопотані. Немов не бачать навколо себе прекрасне та нічого не хочуть робити добро один одному. Вони немов загрузли у своїх проблемах та стали ходячими сірими плямами. А от ви перша людина за сьогодні, хто до мене привіталася та посміхнулася. Ось нещодавно зустрівся зі своїми давнім знайомим. У нього також родина – жінка та двоє дітей, у молодших класах навчаються. І він весь час мені скаржився на свої проблеми – дорого зібрати малюків до школи, потрібно багато підручників, альбомів та форму підібрати. І так 15 хвилин продовжував з жалісливим виразом обличчя та грубим тоном голосу.
Я вирішив запропонувати йому оптимальне рішення – віддати їх у будинок для дітей, якщо все так погано. Адже тоді не буде проблем зі школою, уніформою, книгами, гуртками та так далі. Він був неприємно здивований, бо це ж його рідні діти та вони з дружиною їх дуже люблять!
Дивно, що людина не помічає свого щастя та не дякує Богові за такий дар. У світі так багато пар, які не можуть мати власних дітей і так страждають. А Всевишній послав вам з дружиною таку радість, як батьківство двох чудових діточок.
Любіть своїх дітей та старайтеся зробити їх щасливими. А не хочете надривати заради них свою спину – здайте у дитячих будинок. Можливо, там знайдеться пара, яка їх полюбить та прийме до себе, як рідних дітей?
Люди настільки звикли до своїх проблем, що часто не помічають свого щастя – дім, родина, здоров’я, робота.
Таксист й далі продовжив свою розповідь про друзів, однак я помалу занурювалася у власні думки.
Дивно. Цей чоловік – звичайний водій. Він не володіє масштабною фінансовою компанією, не є популярним актором чи зіркою блокбастерів. Не красувався на обкладинці журналу “Форбс” та точно не входить у список “Топ 10 найкращих чоловіків світу”. Здається, що навіть його заробітна плата в рази менша, ніж у мене.
Однак, всередині нього живе таке щастя і він випромінює таку позитивну енергетику! Здається, що я ніколи не зустрічала таких людей. До сьогоднішнього ранку.
Я почала згадувати своїх знайомих та порівнювати їх поведінку з таксистом. Та, на жаль, всі мої друзі та колеги по роботі постійно були немов ображені на цей світ – жалілися на маленьку зарплату, зламаний ніготь чи пролиту каву на білу сорочку. Всі вони ставилися до свого життя як до якогось випробовування, ніби знаходяться у комп’ютерній грі. Ніхто не подякує баристі за смачну каву, не залишить чайові офіціанту чи просто не побажає гарного дня касиру в магазині.
Натомість чоловіки звикли говорити своїм жінкам “знову хочеш витратити всі мої гроші на свої витребеньки”, а ті натомість обзивають їх скупердяями. Потім – скандал та постійні докори.
Я вийшла з машини, ввічливо подякувала за чудову поїздку. Побажала водієві гарного дня та приємних пасажирів. Поставила найвищу оцінку за поїздку та написала позитивний відгук. Мені було так приємно та радісно на душі, а в руках я несла букет та пачку мармеладних цукерок.
Цікаво, як він поширює свою позитивну енергію на інших пересічних людей?
Мене переслідувало таке відчуття, немов душу медом помастили. Він ще й такі правильні речі говорив! Одразу видно, що людина насолоджується кожною хвилиною свого життя та дякує за це Богові під час молитви.
Здається, що правильні вчителі часто є серед нас. Це можуть бути навіть люди, яких ми можемо ніколи не зустріти. Але їх слова та енергетику запам’ятаємо на все життя.
