дівчатками
— Де ти була?
— Я їздила до мами.
— Та скільки можна? Ти останнім часом цілими днями сидиш там…
Чоловік занервував… А дружина у відповідь лише мовчала…
—Ти слабохарактерна… Ти не була такою… Ми 5 років живемо разом, а ти починаєш мене дратувати… Можливо, краще мені знайти іншу? (з усмішкою кинув він погляд)
—Як хочеш… Спокійно відповіла дружина, накриваючи на стіл..
Він не чекав такої відповіді та встав з-за стола, він вийшов з під’їзду… набрав номер та натиснув на виклик.
— Алло!!! Привіт крихітко!!! Чим займаєшся?
— Ммм))) Котику!!! Я недавно прокинулась… Хочу тебе бачити)))
— Моя дівчинко!!! Я їду до тебе))) Ти мене нагодуєш? Я дуже голодний…
— Звичайно))) Чекаю!
Він посміхнувся і завів машину… По дорозі він заїхав у квітковий магазин і купив букет пурпурових троянд… “Це її улюблені” – подумав він… По дорозі він побачив велику аварію… Чоловіка везли на каталці. У нього не було однієї ноги. Його відразу пересмикнуло, але у голову прийшла думка. Він звернув на повороті та поїхав до свого друга (хірурга) він зайшов до нього в лікарню і попросив поговорити… Вони вийшли в кабінет і хлопець усміхнувся!!!
— Слухай брате… Хочу перевірити одну дівчину… Зможеш мені допомогти?
Друг засміявся і кинув запитальний погляд.
— У тебе є хтось, окрім дружини?
— Так!!! Моя кохана…
— Кохана? А колись ти вважав її найкращою… Єдиною…
— Ну, це було раніше… Вона не така як раніше…
— Я допоможу тобі… Але ти повинен знати… Що твоя дружина прекрасна.. Просто ти жадібний і не помічаєш нічого перед своїм носом. Тобі всього мало.
Хлопець проігнорував слова друга і подякувавши пішов в палату…
— Алло? Любий!!! Ти вже приїхав?
— Доброго дня… Вас турбують з міської лікарні… Ваш номер був останнім вихідним дзвінком… Молодий хлопець потрапив у аварію… Він дуже постраждав.
— Що з ним? Він живий?
— Він живий. Але нам довелося ампутувати обидві ноги. Він житиме. Ви приїдете?
— Знаєте… Він просто мій знайомий. Подзвоніть його дружині. Десь у телефоні вона має бути записана. І не дзвоніть мені, будь ласка.
Вона кинула трубку, а він… Сидів поруч і усе це чув… У нього був глибокий шок… А друг подивився йому в очі та запропонував:
— Може, подзвонимо твоїй дружині?
— Вона теж покине мене… Я їй не потрібен…
— Не дізнаємось… Поки не спробуємо!
— Добре… Телефонуй…
— Діано, привіт!
— Привіт, Олексію!
— Діана… Тут така справа… Твій чоловік потрапив в аварію…
— Як? Він живий? Що з ним?
— Ситуація критична… Він в комі…
— Я… Я… Виїжджаю… Скоро буду.
— Продовжимо перевірку далі? – запитав хлопець.
— А тобі цього не достатньо?
— Ні… Вона піде як тільки зрозуміє, що це надовго…
Друг подивився на нього з посмішкою і сказав:
— Невже ти вірив цій вертихвістці більше… Ніж своїй дружині? Але той промовчав.
— Де він??? Де він? У істериці бігла стривожена дружина.
— Тихо… Заспокойся… Він в палаті. Ходімо я проведу тебе.
Відкривши двері, дівчина підбігла до ліжка і почала цілувати руки чоловіка… В сльозах вона продовжувала говорити…
— Милий…. Коханий…. Отямся…. Благаю… Повернись…. Я прошу тебе… Я так люблю тебе, солодкий мій… Я не зможу без тебе… Тільки повернись до мене… Знаєш? Мої почуття охолонули…. Тому що до мене приходила та дівчина… Вона сказала, що ти з нею… Я не змогла піти… Але була втрачена… Я не ходила увесь цей час до мами… Я сиділа на дитячому майданчику, ходила по місцях наших зустрічей… Але я все пробачу… Хочеш? Відпущу…. Тільки живи… Прошу…
Хлопець більше не міг стримуватись. Він заплакав і притиснув її до себе…
— Пробач і ти мене… Я забув через що покохав тебе… Забув усе… Що було для нас дорогим… – “ТИ ЄДИНА, ЯКА ПРИМУШУЄ МЕНЕ ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ЖИВИМ… ТИ ЄДИНА, ЯКА ДОПОМАГАЄ ПОВІРИТИ В СЕБЕ… І Я ЗАРАЗ ТАКИЙ… ТІЛЬКИ ЗАВДЯКИ ТОБІ КОХАНА!” Я ніколи не завдам тобі болю… Я ніколи не відпущу тебе…
