Скількох проблем можна було б уникнути, якщо наважитися говорити про те, що відбувається в душі…

Якщо чесно, це сумно.
Дорослі люди не ображаються.
Вони:
— Кажуть: «Добре, це твій вибір, мені нормально…» і замовкають…
— Кажуть: «А, мені пофіг, роби як знаєш!»
— Говорять: «Ображатися безглуздо. Що це змінить?”
— Говорять: «Добре, тоді я піду у своїх справах».
⠀
Або:
— Несподівано їдко нагадують усі твої старі помилки.
— Говорять, що губи обвітрілися, а очі червоні від недосипання.
— Починають посилено «намагатися зрозуміти» тебе.
— Маніпулюють.
— Починають швидше мити посуд, голосно брязкаючи тарілками.
⠀
А буває так, що:
— Стають холодними та формальними.
— Обмежуються діловими відносинами.
— Знаходять спосіб помститися.
— Навантажують тебе виною.
— Терплять, терплять, терплять, а потім ідуть.
— Знаходять друзів, які теж вважають тебе за мудака.
— Доводять тобі, чому ти їм винен.
— Просто йдуть і перемикаються.
— Забувають про прохання та зустрічі.
— Купують тобі подарунок та забувають його принести.
— Здаються дуже діловитими.
⠀
І так:
— Перестають відчувати і починають багато говорити.
— Стають підкреслено ввічливими.
— Запитують, чи ти не образився.
— Намагаються зберегти обличчя.
— Відчувають сльози, затримують подих і соромляться плакати.
— Прискорюють крок, виходять із кімнати.
— Замовкають і посміхаються.
— Застуджуються та хворіють.
— Перестають тебе помічати.
— Перестають із тобою розмовляти.
— Не беруть слухавки.
— Говорять: «Ні, я не ображаюся».
І, якщо чесно, це сумно. Скількох проблем можна було б уникнути, якщо наважитися говорити про те, що відбувається в душі. Але для цього потрібна сміливість та впевненість у тому, що ти не розвалишся і стосунки не розваляться від того, що відбувається.
Автор: Аглая Датешидзе
дівчатками