дівчатками
Дати немає. Це найчесніше, що можна сказати одразу, бо в Біблії немає ні року, ні місяця, ні натяку на конкретний термін закінчення нашої війни. Ба більше, у Писанні прямо сказано, що таких дат людям не дано знати. І це слова самого Ісуса, а не чиєсь тлумачення.
Та все ж запит “що каже Біблія про війну” щодня вбивають у пошук тисячі людей. Бо десь чули про пророцтво Йоіля, десь бачили допис про Гога й Магога, а хтось просто шукає бодай якоїсь опори. Тому далі про те, що в тих текстах написано насправді, чому їх тлумачать по-різному і що Писання дійсно обіцяє щодо воєн.
Чи говорить Біблія, коли закінчиться війна в Україні
Ні, не говорить. Ані року, ані місяця, ані натяку на конкретний строк, і це не через прогалини в тексті, а тому, що Писання свідомо не дає календарів.
Найпряміше про це сказано в Євангелії від Матвія:
Про той день і годину не знає ніхто, ні ангели, ні Син, лише Отець (Матвія 24:36).
А коли учні вже перед вознесінням спробували все ж випитати строки, відповідь була та сама:
Не вам знати часи й пори (Дії 1:7).
Річ у тім, що пророцтва писалися до конкретних людей у конкретних обставинах. Ассирійська загроза, вавилонський полон, падіння Єрусалима. Йшлося про сусідів Ізраїлю, тобто про єгиптян, вавилонян, персів, филистимлян і моавитян. України серед них немає й бути не могло, бо тексти складали за дві-три тисячі років до її появи.
Тому все, що ви бачите про “біблійні пророцтва щодо України”, це сучасні тлумачення. Іноді красиві, іноді переконливі, але все ж не рядки Писання.
Пророцтво Йоіля 2:20-21 – найвідоміше “пророцтво про Україну”
Це найпопулярніший текст, який зараз переказують як пророцтво про Україну. У пророка Йоіля сказано, що Бог віддалить “північного” від свого народу й пожене його в землю суху та пустельну, а сморід від нього рознесеться навкруги.
Звучить справді дивовижно, особливо якщо читати сьогодні. Тільки у своїй книзі Йоіль писав про нашестя сарани, яка знищила врожай у Юдеї. Комахи налетіли з півночі, тому їх і названо “північним ворогом”, а обіцянка Бога полягала в тому, що він прожене цю навалу й поверне людям хліб. Далі в тексті прямо йдеться про відновлення полів, виноградників і дощі в належну пору.
Уже пізніше цей образ почали читати як пророцтво про будь-якого ворога з півночі. І ось тут думки богословів розходяться. Одні кажуть, що текст можна застосовувати духовно до будь-якої навали, бо принцип Божої допомоги універсальний. Інші наполягають, що прив’язувати конкретне пророцтво до конкретної війни через дві з половиною тисячі років просто некоректно.
Гог і Магог: пророцтво Єзекіїля 38-39 і “народ з півночі”
Другий за популярністю текст, і теж про ворога з півночі. У книзі Єзекіїля описано, як на Ізраїль піде якийсь Гог із землі Магог, “князь Роша, Мешеха і Тувала”, причому прийде він саме з північних країв.
Через співзвучність слова “Рош” із назвою Росії цей уривок регулярно наводять як пряме пророцтво. Проблема в тому, що з мовою тут не сходиться.
Слово “рош” давньоєврейською означає просто “голова” або “головний”, тому в багатьох перекладах воно так і передано, як “верховний князь”. Ідея пов’язати його з Руссю з’явилася лише у ХІХ столітті, і серед біблеїстів вона вважається радше народною етимологією, ніж науковим фактом.
Щодо самих Магога, Мешеха й Тувала теж немає єдиної думки. Історик Йосип Флавій ще у першому столітті ототожнював Магог зі скіфами, які жили в наших степах. Інші дослідники вказують на території сучасної Туреччини, де справді існували племена з подібними назвами.
Тобто текст справді існує, і в ньому справді йдеться про напад з півночі. Але ототожнення цього ворога з конкретною країною сьогодні це вже наше з вами припущення, а не слова пророка.
Що Біблія обіцяє про кінець усіх війн
А от тут Писання говорить прямо й без загадок. Дати немає, зате є обіцянка. У пророка Ісаї сказано, що настане час, коли народи “перекують мечі свої на рала, а списи свої на серпи” і більше не будуть вчитися воювати (Ісая 2:4). Ті самі слова майже дослівно повторює пророк Михей (Михея 4:3).
Це, до речі, один із найвідоміших біблійних образів у світі. Скульптура з такою назвою стоїть біля будівлі ООН у Нью-Йорку, а сам вислів “перекувати мечі на орала” давно живе окремо від Писання.
Є ще й Псалом 46, де сказано, що Бог припиняє війни до краю землі, ламає лук і трощить спис. Читають його зазвичай саме тоді, коли потрібна опора, бо починається псалом словами про те, що Бог є пристановищем і силою в скорботах.
Тільки всі ці тексти говорять про кінець воєн загалом, як стан світу, а не про завершення однієї конкретної війни. Тобто це обіцянка про майбутнє людства, а не прогноз на наступний рік.
Ознаки останніх часів і Армагеддон
Ще один текст, який зараз згадують чи не найчастіше, це 24 розділ Євангелія від Матвія. Там Ісус говорить, що ви “почуєте про війни та про воєнні чутки”, що “повстане народ на народ і царство на царство”, а ще будуть голод і землетруси.
І одразу після цього йде фраза, яку зазвичай пропускають. “Це ще не кінець” і “це початок терпінь” (Матвія 24:6-8). Тобто самі по собі війни не є ознакою, що кінець настав ось-ось.
Схожа історія з Армагеддоном. В Об’явленні Івана Богослова так названо місце, де зберуться царі землі перед останньою битвою (Об’явлення 16:16). Слово походить від назви гори Мегіддо в сучасному Ізраїлі, де за історію справді відбулося чимало битв.
Богослови трактують цей опис по-різному. Одні читають його буквально, як майбутню подію. Інші вважають символом духовного протистояння добра та зла, яке триває постійно. Спільне в тому, що жодна школа тлумачення не бачить у цьому тексті вказівки на конкретну війну чи конкретний рік.
Чому тлумачення біблійних пророцтв про війну такі різні
Пророцтва це радше поезія, ніж інструкція. Там усе побудовано на образах, як у мистецтві. Одну й ту саму картину чи фільм кожен розуміє по-своєму, і сперечатися про єдине правильне прочитання марно.
До того ж давні читачі розуміли ці образи інакше за нас. Для них 7 означала повноту, а не кількість, а “тисяча років” просто дуже довго.
Звідси й розбіжності:
- Одні богослови читають пророцтва буквально, як опис майбутніх подій.
- Інші бачать у них символ духовної боротьби, яка триває століттями.
- Треті вважають, що більшість уже здійснилася в перші віки християнства.
Тобто єдиної правильної відповіді немає й бути не може. А от якщо вам називають конкретні дати й імена, це вже точно не богослов’я.
Що кажуть українські священники й церкви про кінець війни
Позиція церков тут напрочуд одностайна, попри всі конфесійні відмінності. Священники ПЦУ, УГКЦ та інших конфесій регулярно повторюють, що шукати дати в Писанні марно. Натомість радять зосередитися на тому, що людині справді під силу. Молитва, підтримка ближніх, допомога армії, збереження власної гідності.
Часто звучить і думка про те, що очікування конкретної дати шкодить самій людині. Бо коли термін минає, а нічого не змінюється, приходить розчарування, а іноді й втрата віри. Тому пастирі радше говорять про терпіння й довіру, ніж про строки.
Також церква не відмовляє людям у праві шукати відповіді в Писанні, і саме собою читання пророцтв не гріх. Питання лише в тому, з якою метою ви це робите. Якщо шукаєте опору й надію, це одне. Якщо конкретну дату, вас чекає розчарування.
Пророцтва Ванги, тарологів і “нумерологія” – чому це не Біблія
Кожні кілька місяців соцмережі накривають хвилею передбачень про кінець війни. То Ванга про Україну нібито щось казала, то таролог розклав карти, то хтось порахував числа й вивів дату.
Передбачення завжди формулюють розмито, щоб під них підійшла будь-яка подія. А коли термін минає без змін, про нього тихо забувають і публікують нове.
Сама Ванга померла у 1996 році, не лишивши жодних записів. Усі “пророцтва” від її імені з’явилися вже після смерті, у переказах і публікаціях невідомого походження, тож перевірити, що вона говорила насправді, неможливо в принципі. Те саме стосується й пророцтв таро, бо карти показують не майбутнє, а лише те, що в них хоче побачити людина.
Церква ставиться до таких речей однозначно негативно. У Писанні є прямі застереження проти ворожбитів і віщунів, і жодна конфесія не визнає передбачення поза Біблією.
А ще вони виснажують. Людина чіпляється за дату, чекає, а потім переживає розчарування, і так по колу. Замість опори виходить емоційна яма. Тому найкращий спосіб не піддатися дезінформації це просто не шукати дат узагалі.
Що Біблія радить людям під час війни
Тут Біблія говорить конкретно й багато, значно більше, ніж про дати. Найчастіше читають псалми під час війни:
- Псалом 90 про захист того, хто покладається на Бога.
- Псалом 46 про пристановище в скорботах.
- Псалом 22 про Господа-пастиря.
Їх читають і в церквах, і вдома, і в укриттях, бо слова там прості й прямі.
Матерям військових близька молитва за мир в Україні й за захист сина. Церква завжди вважала материнську молитву однією з найсильніших, а найсильніші слова матері стали для багатьох родин щоденним ритуалом.
Окрема тема це діти. Писання говорить про втішання тих, хто плаче, але не пояснює, як розмовляти з дитиною про загибель батька чи брата. Тут потрібні прості й чесні слова, і про те, як говорити з дітьми про втрату, варто прочитати заздалегідь.
І головне про те, як не втратити віру. Біблія ніде не вимагає бути сильним постійно. У псалмах повно рядків про страх, відчай і сльози, і це нормальна частина віри, а не її провал.
То коли ж закінчиться війна? Біблія цього не каже, і жоден чесний священник не назве вам дати. Зате Писання дає обіцянку, що війни колись припиняться назавжди, і дозвіл бути слабким у ті дні, коли сил уже немає. Мабуть, саме це й варто читати замість пошуку чисел.
Про що запитують священників найчастіше
Чи згадується Україна в Біблії?
Ні. Найближче географічно це згадки про скіфів, які жили в наших степах, у Посланні до Колосян 3:11. Але йдеться там не про пророцтво, а про те, що перед Богом усі народи рівні.
Чому Бог допускає війни?
Пряму відповідь Писання не дає, і богослови сперечаються про це століттями. Найпоширеніше пояснення – Бог дав людям свободу волі, а війни це наслідок людського вибору, а не Божий задум.
Скільки разів у Біблії згадується війна?
Понад двісті разів у різних формах. Значна частина Старого Завіту це взагалі військова історія Ізраїлю, з описами походів, облог і поразок.
Що таке Армагеддон простими словами?
Назва місця, де за Об’явленням зберуться війська перед останньою битвою. Походить від гори Мегіддо в Ізраїлі. У повсякденній мові слово давно вживають ширше, як синонім катастрофи.
Чи можна молитися за перемогу?
Так, і церкви це підтримують. У Псалмах є прямі молитви про захист від ворогів, а українські конфесії від початку повномасштабного вторгнення служать молебні за перемогу й за військових.
